гарячі новини

читають зараз:

Брак жінок на верхівці 


right-on

Брак жінок на верхівці 

Забезпечення рівних можливостей для чоловіків і жінок зараз є одним з головних завдань у більшості європейських країн. У багатьох є ознаки кращого розуміння проблеми і певний поступ. Але дехто в Брюсселі вважає, що у бізнесі в цьому напрямку докладають мало зусиль. Лунають навіть погрози запровадити в ЄС квоти, щоб принаймні 40% складу рад директорів становили жінки.”
 
Фінляндія – одна з тих країн ЄС, де жінок на керівних посадах можна зустріти часто. Це була одна з перших країн, де ще 1907 року у парламент балотувалися жінки. Леен Ліннаінмаа – заступник голова Фінської торговельної палати, де донедавна переважали чоловіки. Вона вважає, що зробити належить ще багато.
 
“Ми дослідили усі зареєстровані на біржі фінські компанії. Ми хотіли побачити зміни в радах директорів. А як щодо виконавчих директорів та голів рад директорів компаній? Нажаль, навіть я була шокована отриманими результатами. Сьогодні у таких компаніях ми маємо лише одну жінку – генерального директора. А серед дев‘ятисот членів керівництва компаній лише 26 – жінки.”
 
Попри це Торговельна палата не вважає, що треба запроваджувати квоти. Натомість ідею квот підтримує людина, яка дає раду понад 1000 скарг щороку на дискримінацію за ознакою статі у Фінляндії. Піркко Макінен – омбудсман з питань гендерної рівності у Фінляндії.  
 
“У нашому суспільстві багато високоосвічених жінок, і ми недовикористовуємо цей ресурс, їхні здібності. Переважно вони досягають успіхів на державних посадах і як фахівці в окремих галузях. Але чому б нам, як суспільству, не використовувати їхні здібності також і в компаніях?”
 
Квоти, які вимагають представництва жінок, вже існують в державних компаніях у Фінляндії – країні, яка також може похвалитися розвиненою системою догляду за дітьми. Цікавою ознакою часу є поява груп активістів, які наголошують на перегинах захисту прав за ознакою статі. Пасі Мальмі – представник Фінської асоціації чоловіків.
 
“Ми досягли непоганих результатів, вирішуючи проблеми жінок. Деякі проблеми залишаються, але є поступ. А зараз, я вважаю, багато погоджуються з тим, що нам також треба поглянути на проблеми чоловіків. На деяких питаннях робиться такий наголос щодо статі людини, що вони перетворилися на проблеми чоловіків, які потребують розгляду і врахування у гендерній політиці Фінляндії.”
 
Цю політику визначає уряд, де жінки й чоловіки представлені майже ідеально. Норвегія, Франція, Італія та Бельгія запровадили квоти з санкціями. Квоти, але без покарань за їх невпровадження мають Голландія та Бельгія. А як у решті? Говорить комісар ЄС з питань юстиції Вів‘єн Редінґ.
 
“Є країни, які відкинули ідею квот. Є країни з квотами і є країни, де прагнуть щось зробити з цим питанням на національному рівні. Отже думки розмаїті. Цікаво, що панує згода у думці про високу соціальну й економічну ціну відрізання жінок від процесів схвалення рішень. Отже переважає згода, що треба щось робити.”
 
Чеський приклад
 
Тим часом рівність прав жінок та чоловіків не є пріоритетною темою в таких країнах як Чехія, де глибоко вкорінені традиційні родинні цінності, а допомога у догляді за дітьми обмежена. Що стосується жінок у радах директорів приватних компаній у Чехії, то їх прдставництво сягає 14%, що вище середньоєвропейського. Але в уряді цієї країни з поміж 16 міністрів лише дві жінки. Директор однієї з найбільших у Празі жіночих організацій Александра Язанова виступає за квоти у державних компаніях. 
 
“Що стосується приватного сектору, я не така певна, бо у разі такої вимоги вони не знали би, як її впроваджувати, бо це ж не просто механічне впровадження 40% відсотків. Потрібно проводити програми. Потрібно, аби жінки були в середній ланці керівництва. Отже це тривалий процес і впроваджувати його без знання як це робити, може призвести до безладу.”
 
Студентка, яка захищає дистертацію галузі рівноправності представників різної статі, Тереза Звольска вважає, що багатьом чехам ця тема не подобається.
 
“Важливо, щоб про гендерні права починали говорити з дитинства, чи з початквої школи, бо інакше людей це питання може дратувати, бо це буде сприйматися як нав‘язування. Вони зазвичай починають це ніби заперечувати.”
 
Отже чи запровадження квот було би кроком у правильному напрямку? 
 
“Принаймні за тимчасові – я За. Бо, як я вже сказала, людям не подобаються примусові речі. Але інакше до цього привчитися неможливо. Тобто, якщо залишити справи, як вони є, ми нікуди не просунемося,”- каже Тереза Звольска. 
 
Але чеський уряд виступає проти квот чи запровадження обов‘язкових вимог. Він надає перевагу, як сказано, м‘яким крокам: менторству, семінарам для керівників нижчої ланки, обговоренню проблем серед зацікавлених сторін.
 
Люція Захаріасова – представниця чеського Міністерства праці та соціальних питань.
 
“Звичайно, що є багато проблем, як і всюди. Наприклад, розрив у зарплатні в Чехії досить великий. Наш уряд також заявляє, що пропагує баланс робочого і сімейного життя. Ось чому ми намагаємося пропагувати гнучкі умови для роботи, нові типи допомоги у догляді за дітьми тощо.”
 
До речі – про розрив у зарплатні. Нещодавно минув Європейський день рівної зарплатні. Щоб заробити стільки, як у середньому чоловіки за 2011 рік, жінкам треба було працювати на два місяці більше, аж до 2-го березня 2012.”
 
Активісти стверджують, що жінкам треба створювати кращі, справедливіші можливості для отримання престижних робочих місць.

Канал Euronews пишається тим, що завдяки журналістам, які працюють в усьому світі, може запропонувати Вам місцеве бачення глобальних подій. Детальніше на цю тему мовою оригіналу.

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

right-on

Приватне життя в мережі