гарячі новини

читають зараз:

Таємниця Гренландії: життя на глибині двох кілометрів?


futuris

Таємниця Гренландії: життя на глибині двох кілометрів?

Відповідальність за те, що льодовики Гренландії тануть покладають на глобальне потепління.

Але нещодавно дослідники знайшли іншу можливу причину.

Данський гляціолог Бо Вінтер каже, що крига тане, і що це достатньо швидке розтанення має іншу, більш таємничу причину.

“Ми дійшли висновку, що коли під крижаним покровом є вода, тоді крига набагато швидше посувається, швидше, ніж якби пласт примерз би до скельної основи. Тому вкрай важливо дізнатися, чому там є вода. Якщо ми зможемо відстежувати фізичні процеси на скельній основі, то буде набагато простіше передбачати процеси пересування криги на майбутнє.”

Науковці з проекту, фінансованого ЄС, використовують важку техніку, аби зрозуміти, як позначаються ці невидимі потоки води на крижаному покрові Гренландії.

Вони також регулярно літають до наукового табору, в якого немає аналогів.

Цей табір було створено 2007 року і тут проводиться глибоке буріння крижаного покрову.

Науковці намагаються розкрити таємниці, що сховані під покровом завтовшки у два з половиною кілометри.

Місце розташування табору обрано невипадково, пояснює Ларс Берг Ларсен, глясіолог: “Нам потрібно було таке місце, де ми могли б легко визначити, скільки саме снігу випадає щороку. Ми не хотіли забагато снігу, бо тоді крига була б занадто новою. Але і замало снігу нам також не було потрібно, бо тоді шари криги лишалися б без змін. Отже, ми обрали місце для експерименту, керуючись цими принципами.”

Коли науковці свердлять, вони здатні діставати до найглибшої криги, просто над скельною основою.

Потоки води, можливо, виникають через внутрішнє нагрівання землі, яке спричиняє підвищення температури на скельній основі і розтанення криги.

Аби докопатися до істини, треба витягти пробу отої найглибшої криги.

Пояснює Стеффен Бо Гансен: “На сьогодні ми просуваємося на глибину 20 метрів на день. Такі відрізки якраз відповідають нашим можливостям аналізу криги. Кригу треба не просто нарізати, але й проводити певні замірювання. “

Науковці здатні визначати вік криги методом, що носить назву “люмінісценція”. Деякі вибірки містять кригу віком у 400 тисяч років.

Кожну вибірку буде також проаналізовано на наявність ДНК, що допоможе розкрити будь-які біологічні таємниці з часів, коли Гренландія була вільна від криги і її поверхня була вкрита водою.

Астрід Шмідт, науковець з Університету Копенгагена: “З генетичними інструментами ми маємо доступ до архівів довкілля. Точно невідомо, чи змогло ДНК зберегтися у тій кризі, яку ми дістаємо, але якщо змогло, то ми зможемо встановити, які саме організми існували у ті часи.”

Дослідники також використовують високотехнологічні радари, які можуть просвічувати шари криги. Саме радари підтвердили присутність води на скельній основі.

Геофізик нана Карлссон: “Вода – вона як дзеркало. Коли сигнал радару сягає її, вона відбиває його. Тоді як, коли скельна основа суха, принаймні, частина сигналу буде поглинатися, і назад до вас сигнал повернеться слабший. Якщо, наприклад, ось тут, на скельній основі, присутній процес танення, то різні шари криги будуть притоплюватися, і ми це побачимо. А потім ми побачимо стрибок у товщині крижаного покрову. Це свідчить про те, що основа суха. Отже, радарна графіка добре демонструє стан скельної основи.”

Науковці встановили, що вода під кригою може змащувати крижаний покров і пришвидшувати танення.

Але вода також є джерелом інших таємниць.

Тому вибірки криги ретельно пакують і відправляють до Європи.

В університеті Копенгагена, дослідники працюють у холодильниках, де температура сягає -26 за Цельсієм. Вони намагаються встановити, чи здатна вода під Гренландією формувати незвідані озера.

Дорт Дал-Єнсен, координатор проекту: “Ми знайшли маленьке озеро під Гренландією під крижаним покровом. Але цих озер під Гренландією набагато менше, ніж під Антарктикою. І це саме по собі дуже цікаво.”

“Думаю, є дві причини, чому ми не знаходимо більше озер під Гренландією. По-перше, це тому, що у підземному басейні є густий шар осадку. Вода є, але вона протікає у цьому осадку, тому ми не бачимо озер.”

“А по-друге, крижаний покров Гренландії набагато менший за покров Антарктики. Тому він динамічніший, тут частіше випадає сніг, схили під снігом крутіші. Тому і тиск на дно океану сильніший і озера формуються повільніше.”

А озера, вважають науковці, навіть можуть ставати прихистком для життя. Навіть під двома кілометрами криги.

Дорт Дал-Єнсен: “Коли під кригою є озеро, воно сформувалося з резервуару води і сталося це дуже, дуже давно. Гренландському крижаному покрову кілька мільйонів років. Тому особливо цікаво побачити, чи є там життя, і яке воно. Наприклад, чи розвинулися там якісь бактерії – у повній ізоляції від решти світу? Ми можемо знайти там зразки життя, яких більше ніде не буде.”

Отже, кажуть науковці, з гренландської криги ще аж ніяк не висвердлили усі таємниці.

Докладніше про проект буріння підземних озер у Гренландії:
http://www.neem.ku.dk

вибір редактора

наступна стаття
Зміна клімату: на допомогу приходить дирижабль-дослідник

futuris

Зміна клімату: на допомогу приходить дирижабль-дослідник