гарячі новини

читають зараз:

Підводна варта слухає океан


futuris

Підводна варта слухає океан

Звукові хвилі – один з небагатьох засобів стійкого зв‘язку під водою. Чи можемо ми побудувати мережу акустичних станцій, які убезпечили б підводну навігацію, захистили морських тварин і запобігли аваріям на бурових платформах?

На заході Норвегії науковці випробовують пристрої, що знають усе про життя під водою завдяки звукам, які лунають звідти.

“Усередині є сенсори, що зчитують необхідну інформацію та аналізують її. Якщо ми хочемо визначити, чи не протікає трубопровід – це цілком реально зробити. Відповідний сигнал надсилається до контрольного центру на судні, де його отримуємо та аналізуємо ми”, – розповів дослідник Твентського університету.

Сенсори вихоплюють звуки булькоту, які можуть свідчити про неполадки у трубопроводах та на бурових платформах. Масштабна система таких “акустичних вартових” могла б зробити революцію у галузі управління водоймами. Проте чи під силу їм будь-яка глибина?

“Ми опускаємо пристрої із сенсорами глибоко під воду, аби вони стежили за тим, що там відбувається. Водночас, щоб інформація дісталась поверхні, сенсори надсилають сигнал один одному, аж поки він не дістанеться берега”, – пояснив координатор проекту.

Сенсори розміщують на глибині кількох сотень метрів під водою на певній відстані один від одного. Вмонтовані батарейки дозволяють пристроям працювати тривалий час, не потребуючи дротового зв‘язку з берегом.

“Це масивний пристрій, призначений для роботи глибоко під водою. Ви можете бачити, що матеріал, з якого він виготовлений, а також система сенсорів – високотехнологічні, надійні та якісні”, – розповів координатор проекту.

Завдяки підводній акустиці пристрої можуть передавати сигнали один одному. У контрольній рубці на судні інженери стежать за поширенням “підводних повідомлень”.

“Важлива ознака цієї мережі – замість точкової комунікації між двома пристроями йдеться про участь у підводній комунікації всіх сенсорів одночасно. Ось тут ви можете бачити два сенсори, що не можуть обмінюватися сигналами між собою, проте обидва беруть участь у доставці сигналу до контрольної станції”, – пояснив дослідник університету у Римі.

Щойно один з сенсорів помічає протікання, він передає координати неполадки завдяки звуковому сигналу. Інші сенсори підхоплюють інформацію та передають один одному.

На судні підводні повідомлення ловлять завдяки радіостанції. Водночас, інженери не лише сидять і чекають на сигнали, а й надсилають сенсорам запити.

“Зараз ви бачите, як наш акустичний модем відправляє сигнали на морське дно. Таким чином він робить запити про статус сенсорів, а ті у свою чергу, так би мовити, звітують. Ми використовуємо радіохвилі, тому що електромагнітний сигнал погано поширюється у солоній воді”, – пояснив дослідник.

Окрім догляду за підводними мережами трубопроводів та бурових платформ, “акустична варта” може використовуватися для спостереження за підводним тваринним світом та для підводної навігації.

“Ця система має потенціал, аби зробити світ безпечнішим, аби захистити довкілля та попередити про небезпеку. Наприклад, розливу нафти у Мексиканській затоці з цією технологією можна було б уникнути”, – вважає дослідник.

Тим часом дослідники й надалі випробовують підводне оснащення, намагаючись зробити його надійнішим, а його сигнали – точнішими.

http://www.clam-project.eu

вибір редактора

наступна стаття

futuris

Мох проти забруднення довкілля