гарячі новини

читають зараз:

Греки чекають, аби повернути гідність


інсайдери

Греки чекають, аби повернути гідність

У партнерстві з

Більше року ці грецькі прибиральниці були символом несправедливості і політики затягування пасків.

Вони розпочали свій протест по тому, як втратили роботу після урізань бюджету. Греція мала б виконати вимоги 240 мільярдного плану фінансового порятунку тієї країни, що його виробили Євросоюз разом з Міжнародним Валютним Фондом.

Упродовж місяців ці жінки тримали пікет біля міністерства фінансів, вимагаючи повернути їм роботу.

Жінки також проголосували за партію “Сіріза”, яка пообіцяла повернути втрачені робочі місця. Саме подібні обіцянки припали до вподоби багатьом грекам.

Говорить Софія Цаґаропулу:
“Люди впродовж 5 років платили за кризу, за яку вони не несуть відповідальності. Під час кризи ті, що заробляли великі суми, заробляли ті суми й надалі. Проте представники середнього та нижчих класів не були винними у тому, за що вони платили. Ми просто опинилися у пеклі з того, що виглядало, як рай.”

Але постає питання, як вичистити це пекло, до якого призвели заходи радикальних заощаджень. Це питання до пана Ципраса.

Алексіс Ципрас, чия ліво-радикальна партія Сиріза прийшла до влади на обіцянках приборкання злиднів, звинувачує план порятунку ЄС-МВФ.

Алексіс Ципрас:
“Вирок грецького народу, ваш вирок сьогодні скасовує всі оті угоди про план порятунку економіки, що призвів до урізань та катастрофи.”

Відтоді, як пан Ципрас здобув перемогу на виборах минулого місяця, політичні та економічні очі Європи стежили за його кроками та кроками його уряду. Поставало запитання – у який спосіб вони це зроблять? Як Ціпрас знайде кошти аби сплатити борг у 176% ВВП?

Або ж як провести кардинальні зміни у країні, де щочетвертий громадянин є безробітним?

У Греції економіка зменшилась на 25%, що залишило ту країну у найгіршій рецесії з 30-х років минулого сторіччя.
Одним зі шляхів, якими Ципрас обіцяв викорінити “несправедливість урізання”- це боротися з ухилянням від сплати податків. Саме з цим моментом пов‘язано втрату Грецією 20 мільярдів євро щороку.

Але як збирати податки у країні, де ухиляння від сплати податків було навіть визначено, як “національний спорт”?

Харрі Теохаріс очолював попередньо національну податкову службу. Сьогодні він депутат парламенту від партії Потамі. Пишаючись тим поступом, якого було досягнуто у Греції у плані збирання податків, він, попри все, подав у відставку минулого року. Він спростовує чутки, що йому погрожували. Реальна загроза, на його думку, це – політика.

Говорить Харрі Теохаріс, колишній голова податкової служби Греції:
“Я вирішив, що коли пріоритети уряду перебували у площині популізму, це надзвичайно ускладнило б мою роботу. Я навів би вам приклад, як перед виборами уряди зазвичай пом‘якшують своє ставлення до тих, хто має податкову заборгованість. Замість того, аби змушувати людей платити податки, вони стають до них більш поблажливими тощо.”

Тоді як пан Теохаріс вважає Ципраса чесним і налаштованим, він каже, що новий прем‘єр дещо недооцінює цілу складність наступних завдань:

“Сіріза” має потенціал відрізнятися від решти. Ця партія не була при владі вже довший час. На мою думку ця сила матиме труднощі у плані чистоти списку своїх кандидатів і також своїх зв‘язків.”

Грецька корабельна індустрія віддавна була ключовою для цієї країни. Такою вона залишається і сьогодні. На цьому зав‘язано 8% ВВП Греції і півмільйона робочих місць також безпосередньо чи опосередковано пов‘язано з цією галуззю. Під час кризи у цій царині також не спостерігалось жодних урізань зарплатні. Водночас грецькі корабельні магнати вивозили свої статки за межі Греції, здобуваючи зручні податкові пільги.

Міхаліс Будуроґлу керує корабельною компанією в Афінах. Він каже, що урядові варто переглянути громадський радше ніж корабельний сектор.

Міхаліс Будуроґлу, президент компанії Paragon Shipping Inc.
“Для власників суден немає податкових пільг. Власники кораблів платять податки так само, як і їхні колеги у цілому світі. І, чесно кажучи, ми не отримуємо жодних податкових пільг у цій країні, бо ж інакше багато з наших європейських колег перебралися б зі своїм бізнесом сюди, до Греції.
Великою проблемою у Греції, і причиною чому країна має величезний дефіцит бюджету, є те, що в нас виробився дуже коштовний громадський сектор. Дуже громіздкий, дуже дорогий і неефективний, і дуже ворожий до бізнесу. Вони просто не виконували своїх засадничих функцій.”

Але сьогодні Греція також постає такою собі дорогою річчю, яку Євросоюз вже не може собі дозволити. Коли криза єврозони набула повних обертів, єдиним шляхом виходу для Греції постав пакет допомоги від ЄС та МВФ, який прив‘язувався до здійснення низки реформ. А ці реформи, на думку багатьох греків, вибились з під контролю і почали асоціюватися з урізаннями пенсій та зарплатні, і ще й були помножені на додаткові податки. Тут також існує роздратування Європою, і, зокрема, Німеччиною, за оті передумови, які було висунуто Греції. Передумови сплати боргу, який Греція просто не здатна сплатити.

Елена Панарітіс, яка є радником партії “Сіріза”, підтримувала перший пакет допомоги Греції. Вона, втім, каже, що ця криза не є ілюстрацією неплатоспроможності Греції, а радше неплатоспроможності Європи. Саме Європа, за словами пані Панарітіс, мала нульове зростання ВВП з 2008 року:

Елена Панарітіс:
“Ми справді створили неймовірний досвід, який спрацьовував, доки ми мали надлишок. Коли корови були товстими і в них було молоко, ми всі були щасливі. Але коли корови схудли, і молоко висохло, ми не можемо дати собі раду. А маленька канарка – Греція – помирає насамоті, тому що немає кисню. І замість того, аби вирватись з цієї штольні та ковтнути повітря, ми й надалі закручуємо отой кран.”

Проте члени так званої “Трійки”, у свою чергу, зазначали, що Греції таки було надано кисень у розмірі 240 мільярдів євро. Надто коли 2012 року другий пакет допомоги Греції врятував ту країну від дефолту і виходу з єврозони. Однак Ципрас попереджає, що нинішній борг Греції є таким, що його неможливо виплатити. І знов з‘явилися подейкування про можливий вихід Греції з єврозони.

Говорить Єнс Бастіан, колишній член комісії Греція-ЄС:
“Те, що ми бачили в останні кілька тижнів, поставало як певна істерія з приводу можливого виходу Греції з єврозони. Я утримаюсь від коментарів, але додам, що це не є гарною ідеєю вважати, що єврозона готова до виходу з неї Греції. Я маю щодо цього сумніви. Можна мати нову стратегію порятунку, нові фінансові ресурси, але ми також маємо суспільство і демократичний процес у цій країні.”

Дімітра Мандіку є частиною того демократичного процесу.

Ця мати трьох дітей каже, що вона втратила геть усе з причини кризи і надання пакету допомоги. Вона втратила свій бізнес, здоров‘я, шлюб, і, цілком можливо, вона втратить свою домівку. Вона звинувачує банки та уряд, а також звинувачує уряд у наданні фінансового порятунку банкам, а не людям. Сьогодні вона виживає на 300 євро на місяць. Дімітра голосувала за партію “Сіріза”, тому, що їй нема чого втрачати.

Дімітра Мандіку:
“Я не брала ані в кого грошей, чи не платила рахунки. Я не ховалась від своїх обов‘язків, і все це створювало мені проблеми, і я втратила сон. 2 роки тому в мене знайшли ракову пухлину, і лікарі сказали, що це пов‘язано зі стресом. І у якийсь момент, за порадою друзів, я взагалі припинила платити, тому що не мала грошей. А ситуація була такою, що ми всі сказали властям – ви нас до цього довели, ми не можемо ані за що платити, отож робіть, що хочете, можете навіть нас всіх до тюрми кинути. Кінець історії.”

Робіть, що хочете. Для тих, хто голосував за партію “Сіріза” та її позицію з питання боргів, це й постає посланням, що вимоги виплати боргів були неефективними.

Говорить Софія Цаґаропулу:
“Вони поставили над нами експеримент. Вони спробували це таким чином, аби урізати бюджетний дефіцит, але цей експеримент вийшов невдалим. Пацієнт просто помер.”

Коли і грецький уряд і Європа працюють над тим, як оживити цього пацієнта, ці жінки, як і багато греків, просто чекають. Чекають не лише повернути собі роботу, але й повернути гідність. Партія “Сіріза” пообіцяла їм у цьому допомогти за будь-яку ціну.

вибір редактора

наступна стаття

інсайдери

Прогулянки на оленях у Фінляндії росіянам більше не по кишені