гарячі новини

гарячі новини

Криза з біженцями: чи заслуговують на критику країни Перської затоки?

У той час, коли країни ЄС розмірковують над тим, як якнайкраще впоратися з безпрецедентною хвилею біженців, держави Перської затоки змушені

читають зараз:

Криза з біженцями: чи заслуговують на критику країни Перської затоки?

Text size Aa Aa

У той час, коли країни ЄС розмірковують над тим, як якнайкраще впоратися з безпрецедентною хвилею біженців, держави Перської затоки змушені відповідати на критику щодо недостатньої з їхнього боку допомоги людям, які тікають від війни у Сирії.

###Нещодавно Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) офіційно закликала до “винайдення політичного рішення для розв‘язання сирійської кризи і міжнародних зусиль з метою подолання кризи з біженцями”. Вони також наголосили на тому, що “з початку кризи у березні 2011 року країни Перської затоки приймають своїх сирійських братів й ставляться до них як до мешканців, вони можуть користуватися безкоштовним доступом до медичних послуг, мають право на освіту і працевлаштування”.

Однак справа — не лише у цифрах. Саудівська Аравія, Кувейт та ОАЕ стверджують, що від початку громадянської війни у Сирії мільйони сирійців отримали дозвіл увійти на території їхніх країн. Утім, попри численні ризики, чимало громадян Сирії прагнуть потрапити до Європи, а не залишатися на Близькому Сході.

###“[Країни Перської затоки] не надали нам жодної допомоги. Натомість Європа, за винятком кількох держав, відкрила перед нами двері, допомогла нам”, – сказав в інтерв‘ю кореспонденту Євроньюз біженець з Іраку під час перетину хорватського кордону”:www.euronews.com/2015/09/25/is-europe-a-place-where-dreams-can-come-true-for-refugees/ told euronews.

Де облаштувались біженці?

###За даними Amnesty International, 95%, або 3,8 млн біженців, які втекли із Сирії, нині знаходяться в п‘яти державах: Туреччині, Лівані, Йорданії, Іраку та Єгипті. Найбільший тягар ліг на Ліван: країна прийняла понад 1 млн біженців, що сьогодні дорівнює чверті усього населення. З іншого боку, як зазначається у звіті Amnesty International, “країни Перської затоки — Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія, Кувейт та Бахрейн — не створили жодного поселення для сирійських біженців”:https://www.amnesty.org/en/latest/news/2014/12/facts-figures-syria-refugee-crisis-international-resettlement/

Що роблять країни Перської затоки?

ОАЕ, Саудівська Аравія та Кувейт стверджують, що виконують свою роль і усіляко допомагають біженцям.

Твердження ОАЕ:

  1. прийняли 100 тисяч сирійців, які отримали право на проживання в ОАЕ чи подовжили їм візи;
  • з 2011 року еміратські школи прийняли на навчання понад 17 тисяч сирійських учнів;
    1. виділили кошти на різні регіональні проекти із забезпечення сирійських біженців їжею та дахом над головою. Прикладом може служити табір для біженців на території Йорданії, де сирійські біженці можуть отримати тимчасове житло та різні послуги;
  • фінансує шпиталь на території Йорданії, який включає відділення кардіології, педіатрії та хірургії, послугами якого скористалися майже півмільйона біженців.

Твердження Саудівської Аравії:

  1. прийняла близько 2,5 млн сирійців, яких не кваліфікує як біженців “з міркувань їхньої безпеки та гідності”. З цих міркувань їх не розміщували у таборах для біженців;
  • приблизно 100 тисяч сирійських учнів нині відвідують місцеві навчальні заклади;
  • фінансує шпиталь в Йорданії, куди тисячі біженців можуть звернутися по допомогу.

Твердження Кувейту:

  • з початку сирійської кризи у 2011 році послаблені візові обмеження для сирійців, спрощена система отримання ними права на проживання;
  • за підрахунками, в Кувейті мешкають 120 тисяч сирійців;
  • за даними кувейтських неурядових організацій, країна виділила 85 млн євро на допомогу сирійцям.

###Разом країни Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, Бахрейн, та Оман) виділили, за їхніми підрахунками, 800 млн євро на допомогу постраждалим внаслідок сирійської кризи.

###Фінансова допомога за нинішніх умов є справді важливою. Міжнародний “Червоний хрест” визнав за ОАЕ статус найбільшого гуманітарного донора, зокрема, через суттєву допомогу сирійським біженцям в Йорданії.

У чому полягає проблема?

Проблема полягає не у фінансовій щедрості країн Перської затоки, а у їхньому небажанні прийняти у себе сирійців, які тікають. Вони сподіваються, що це зроблять інші держави.

###“Саудівська Аравія не надала жодних доказів того, що прийняла у себе велику кількість сирійців. Як виглядає, наведені країною цифри насправді включають в себе тих громадян, які транзитом пройшли через Саудівську Аравію, або які перебували там упродовж короткого періоду. Підрахунок тих, хто зайшов і вийшов з території Саудівської Аравії, не повинен братися до уваги при підбитті кількості сирійських біженців в цій країні,” – зазначив в інтерв‘ю Євроньюз Пітер Букаерт, директор з надзвичайних ситуацій організації Human Rights Watch. – “Певна кількість біженців змогла працевлаштуватися в країнах Перської затоки, однак більшості сирійців, які тікають від конфлікту, не вдається отримати статус біженця, а з ним і гарантовані цим статусом права і переваги.”

Насправді лише заможні сирійці, які прагнуть “пересидіти” сирійську війну в країнах Перської затоки, можуть залишатися там із туристичною візою на руках. Інші біженці потрапляють у ці держави, але не мають змоги там залишитися.

Чому Європа — пріоритетний напрямок?

###Відповідь — проста: в Європі для них — краще законодавство.

Формально, країни Перської затоки не підписували у 1951 році Конвенцію ООН щодо прав біженців, яка визначає статуси, обов‘язки й права урядів. Це означає, що вони не мають розроблених процедур, які регулюють ситуації, пов‘язані з напливом біженців.

Історично так склалося, що країни Перської затоки вкрай рідко дають громадянство іноземцям, навіть заможним іммігрантам, хто роками працює на важливих посадах. Це робиться з метою захисту корінного населення, збереження їхнього права на користування національними ресурсами.

Отримання статусу біженця в європейській державі дає мігрантам право залишитися на постійне проживання там, гарантує їм доступ до соціальної допомоги, дає право на отримання житла, освіти, навчання на мовних і професійних курсах.

Процедури та переваги різняться в залежності від тієї чи іншої країни (у цьому, власне, полягає причина того, чому більшість сирійців прагне отримати притулок у Німеччині чи Швеції, й уникає Угорщини, Австрії або Данії), однак принцип залишається тим самим.