гарячі новини

читають зараз:

Дослідження кліматичних змін за допомогою супутників


космос

Дослідження кліматичних змін за допомогою супутників

Джеремі Вілкс, кореспондент euronews:

“Вітаю Вас у програмі “Космос”. Ми – у французьких Альпах, щоб побачити, як вчені використовують інформацію із супутників і ось таких місць у горах, щоб дізнатися про те, що відбувається з нашим кліматом зараз.

Листопад прийшов і в Альпи, перший сніг вже випав на верхівки одного з найбільших в Європі гірських хребтів.

Тут, на висоті 3200 метрів біля льодовика Les Deux Alpes, за кліматичними змінами спостерігає дослідник Жан-П‘єр Дедьйо, який регулярно здійснює виміри та записи.

Жан-П‘єр Дедьйо, експерт із дистанційного зондування з Гренобльського університету:

“Тут, в Альпах, кліматичні зміни – це вердикт, який є остаточним. Ми дійсно констатуємо разючі зміни у порівнянні з тими умовами, які можна було спостерігати ще 20 років тому. Йдеться про сніг і про танення льодовиків, в яких зменшується площа та товща. Така ситуація потребує регулярного стеження з супутників, які дають набагато більше інформації, ніж наземні вимірювання”.

На порівняльних супутникових знімках 1985 та 2015 років видно, наскільки скоротилась поверхня льодовиків.

Причиною є парниковий ефект . Цього року, рівень двоокису вуглецю сягнув 400 проміле. Це найвищий рівень за останні 3 мільйони років.

Дані спостережень показують, що в Альпах випадає менше снігу, а літні температури – вищі.

Жан-П‘єр Дедьйо, експерт із дистанційного зондування з Гренобльського університету:

“Земля функціонує в замкнутому ланцюзі. Вода не зникає в космосі. Вона залишається, просто випадає в іншому місці, але значно інтенсивніше. Ось чому стаються дедалі потужніші пориви вітру, циклони, урагани у тих регіонах світу, де ми мали їх і раніше, але не в таких масштабах, як зараз”.

Запуски таких супутників ЄКА, як Sentinel-1, та його попередників: ERS та Envisat, дозволили вченим спостерігати за найбільш важкодоступними частинами планети.

Дослідники використовують оптичні та радіолокаційні супутникові дані, щоб побачити, які зміни внаслідок глобального потепління відбуваються в Гімалаях.

Фанні Бран, ґляціолоґ, Гренобльський університет:

“За останнє десятиліття льодовики в Гімалаях помітно втратили свою масу.

Ми бачимо, що з цими новими супутниками маємо набагато більшу роздільну здатність зображення. Тож ми можемо не лише зробити загальний баланс маси льодовика, але й побачити, в яких місцях він тоншає чи товщає. І це для нас надзвичайно цікаво, адже ми можемо краще зрозуміти весь процес танення”.

На орбіті Землі – десятки супутників. Вони роблять різноманітні виміри – вологість ґрунтів, знищення лісів, товщу криги, викиди газів в атмосферу, забруднення океанів.

Від 1993 року вони також вимірюють коливання рівня морів. Дані показали, що море піднімається щороку в середньому на 3,3 мм. У портовому місті Кольюр на півдні Франції ми зустрілися з експертом із супутникової альтиметрії.

Анн Казенав, експерт із супутникової альтиметрії, Дослідницька лабораторія з геофізики та космічної океанографії при Національному центрі космічних досліджень Франції:

“Море постійно піднімається, і це ми констатуємо завдяки супутниковим даним. Тож наше припущення щодо щорічних 3,3 мм сьогодні є абсолютно точним. У Середземномор‘ї, і зокрема в Кольюрі, підвищення рівня моря відповідає середнім показникам”.

Три фактори спричиняють підняття рівня моря: 10% – це підземні води, які використовують для зрошувань, 30% – збільшення обсягу води внаслідок потепління, і 60% – від танення льодовиків та снігу в горах.

Але 3,3 мм – це середній показник. В деяких місцях море піднімається набагато швидше.

Анн Казенав:

“Ця мапа показує швидкість коливань рівня морів за останні 23 роки. Там, де на ній помаранчевий та червоний кольори, це місця, де море піднімається швидше. Стається це, значною мірою, через нерівномірний розподіл запасів тепла, рівень відрізняється в різних регіонах. Тут, у тропічному західному Тихоокеанському регіоні, море піднімається вчетверо швидше, ніж середня швидкість, яка показана на мапі жовтим кольором”.

Зрозуміло, що супутникові технології дали нам змогу збирати дані із величезним діапазоном параметрів про нашу планету. Без них ми не змогли б мати глобального уявлення про кліматичні зміни.

Жан-П‘єр Дедьйо, експерт із дистанційного зондування з Гренобльського університету:

“Коливання клімату відбуваються весь час, від початку існування Землі, за короткі чи довгі періоди. Однак зараз проблема в тому, що ці зміни відбуваються за дуже короткий проміжок часу, який вимірюється тривалістю середнього людського життя”.

Більше парникових газів в атмосфері, зростання середніх температур, підвищення рівня морів і танення льодовиків. Ось в якому стані перебуває наша планета у 2015 році.

вибір редактора

наступна стаття
Космос: місія JUICE дізнається, чи є життя на Ганімеді

космос

Космос: місія JUICE дізнається, чи є життя на Ганімеді