гарячі новини

гарячі новини

Космос: Земля з висоти орбіти

читають зараз:

Космос: Земля з висоти орбіти

Text size Aa Aa

Вітаю і ласкаво просимо до спеціального випуску програми “Космос”, яка висилається звідси, з саміту з питання кліматичних змін у Парижі. Ми

Вітаю і ласкаво просимо до спеціального випуску програми “Космос”, яка висилається звідси, з саміту з питання кліматичних змін у Парижі.

Ми намагаємося відповісти на одне важливе запитання: яке майбутнє очікує на планету Земля? Що, власне, станеться у наступні 100, 500 або, навіть, 1000 років?

Ми маємо фахівців у студії з тим, аби дати відповідь на це запитання. Але попервах давайте-но споглянемо на те, як космічні технології змінитили те, як ми бачимо нашу планету.

Коли перші астронавти висадились на Місяць, вони не могли втриматися, аби окинути поглядом те, як чудово виглядає наша Земля з космосу.

Ось така це була блакитна пляма. Земля…

Останні кілька десятиріч стали свідками справжнього вибуху кількості супутників, які спостерігали за Землею з орбіти.

Вони надають науці унікальний погляд з детальними, широкими і точними вимірами.

Те, що побачили супутники, і бачать надалі, це те, як працює наша планета. Її атмосфера, її рослини та ліси. Також її лід та вода.

Сьогодні ми можемо спостерігати за нашою погодою, дізнаючись про наш клімат за допомогою ґлобального погляду, що було б неможливо без космічної технології.

Тут у Європі, весь цей досвід спостережень за планетою Земля було зібрано разом у величезній флотилії супутників.

Вони об‘єднують роботу попередніх місій у постійний та надійний потік під парасолею європейської програми “Коперник”.

Найостанніший з них, Sentinel-3, було зібрано на півдні Франції. Цей супутник буде запущено на орбіту вже за кілька тижнів.

Сьогодні ми маємо всі інструменти для того, аби побачити, якою саме є наша Земля.

Джеремі Вілкс, Euronews
“Отож, що саме нині відбувається? Що станеться з нашою планетою? Я зустрівся тут біля стенду Європейської космічної аґенції з Жан-Ноелем Тепо, метеорологом Європейського центру передбачення погоди, та Ендрю Шепердом, професором спостереження за Землею універсистету міста Лідс, що у Сполученому Королівстві.

Отож, панове, ласкаво просимо!

Що саме ми знаємо щодо того, що може статися із Землею у майбутньому?

Говорить Жан-Ноель Тепо, голова Служби кліматичних зиін “Коперник”:
“Я вважаю, що для науковця буде досить складно сказати, що ми цілковито певні щодо якихось моментів. Вони, радше, скажуть, що це можливо, це досить можливо, і надзвичайно можливо. Ми лише впевнені у тому, що відбувається нині, те, що ми бачимо. Отож, температура підвищилась, рівень води в океанах також піднявся, а лід на льодовиках також тане.

Джеремі Вілкс, Euronews
“100 років у майбутньому, чи ж ми й далі бачитимемо Північний полюс вкритим снігом і кригою з білими ведмедями, що там бігатимуть?”

Говорить Ендрю Шепард, професор спостереження за землею університету міста Лідс:
“Ґрунтуючись на тому, що ми знаємо, все виглядатиме досить відмінно у північній півкулі. Крига скресала досить активно останнім часом. Це напевно. Полярна снігова “ковдра” Антарктики та Ґренландії виглядатиме такою саме з космосу, проте там буде значно менше криги. Ціла ота крига скресне, і рівень води в океанах підвищиться. Люди муситимуть давати собі раду з тими змінами.”

Джеремі Вілкс, Euronews
“Коли йдеться про спостереження за Землею, ми бачимо наскільки багато існує супутників на орбіті. Насправді ми маємо лише 30 років надходження достовірної інформації, і ми маємо 200 років спостережень з Землі. Наскільки ми можемо бути впевнені, що ми робимо правильні передбачення, і що ми маємо правильну інформацію про Землю?”

Говорить Жан-Ноель Тепо, голова Служби кліматичних зиін “Коперник”:
“Власне, ми маємо трохи більше аніж 30 років космічних спостережень. Метеорологічні супутники було запущено, переважно, у 60-ті роки минулого сторіччя. Раніше їх було значно менше. Ми мусимо замінити все це більш якісними спостереженнями, і тоді вже йдеться про геологічні дані”.

Говорить Ендрю Шепард, професор спостереження за землею університету міста Лідс:
“Упродовж останніх 10 років ми мали дуже точні виміри полярних реґіонів, завдяки місії Cryosat Європейської космічної аґенції, яка зараз може спостерігати за крижаним покриттям Північного та Південного полюсів. Ми вважали раніше, що крижане покриття сиділо на полюсах нерухомо, аж доки ми не подивились на те все з супутників. Зараз ми бачимо, що це покриття рухається час від часу. Деякі місця у Ґренландії рухаються у 5 чи 10 разів швидше ніж це відбувалося 20 років тому. Планета Земля виглядає досить відмінною від того, що ми бачили на час підписання Кіотскього протоколу 1997 року”.

Джеремі Вілкс, Euronews
“Ми перебуваємо на саміті з кліматичних змін, рішення ухвалюються політиками. Але що може статися у майбутньому у сенсі спостереження за тим, що люди обіцяють вони робитимуть?”

Говорить Жан-Ноель Тепо, голова Служби кліматичних зиін “Коперник”:
“Нині вже точаться дискусії на рівні Європейської Комісії щодо того, чи нам потрібна ще одна супутникова місія для спостереження за викидами вуглецю до атмосфери, а також щодо того, що все, що обіцяється під час саміту – виконується.”

Джеремі Вілкс, Euronews
“Дивлячись у майбутнє на якісь 1000 років, чи ж йдеться там про те, що ми могли передбачити, і що могло бути можливим розвитком подій?”

Говорить Ендрю Шепард, професор спостереження за Землею університету міста Лідс:
“Я думаю, що наукові передбачення на 1000 або 10 000 років у майбутньому показують нам, що у Ґренландії може не бути вже крижаного покриття, а також айсбергів в Арктиці. Планета Земля виглядатиме досить таки інакше”.

“Отже, ці малоймовірні, проте можливі сценарії мусять братися до уваги. Проте нам не варто занепокоювати людей тим, що може статися за 10 000 років від тепер”.

Джеремі Вілкс, Euronews
“Якщо ви думаєте про нашу планету у контексті Сонячної системи. Тут з одного боку ми маємо Венеру, яка є жахливим зразком того, як кліматичні зміни пішли не тим шляхом, а з іншого боку ми маємо Марс, який постає такою собі замороженою пустелею. Чи ми живемо у божевільному світі, де ми уявляємо собі, що можемо контролювати нашу планету?

Говорить Жан-Ноель Тепо, голова Служби кліматичних зиін “Коперник”:
“Ми здійснили багато змін минулого сторіччя, викинувши величезну кількість вуглецю до атмосфери. Ми також можемо показати свій вплив, відвернувши цей процес.”

Говорить Ендрю Шепард, професор спостереження за Землею університету міста Лідс:
“Так, я маю віру у технологію. Технологія допомогла з багатьма чудовими знахідками у 20 сторіччі. Немає причини чому б це не можна було здійснити. Енергія має надходити з інших джерел у майбутньому. Як на мене, це цілковито однозначно. Всі люди з певними інтересами знають це, і вони інвестують всі їхні ресурси, аби вирішити цю проблему”.