BREAKING NEWS

Now Reading:

Варшава - новий Берлін?


Велике Місто

Варшава - новий Берлін?

8.30 ранку. На вулиці досить холодно, проте Кристіян бігає вздовж річки Вісла, яка тече через Варшаву.

Лоранс Александрович: “Dzień dobry, Кристіяне! Чи так Ви кажете “доброго дня” польською?

Кристіян Чешлак:
“Саме так!”

Лоранс Александрович: “Отож, чи Ви часто тут бігаєте?”

Кристіян Чешлак:
“Так, я намагаюсь бігати тут кілька разів на тиждень.”

Лоранс Александрович: “Варшава є Вашим рідним містом, чи не так?”

Кристіян Чешлак:
“Так, я тут живу від народження, і не можу уявити, що я жив би де-інде”.

Лоранс Александрович:
“Чудово! Тоді поїхали!”

Що подобається Кристіяну у польській столиці, так це енергія міста, і це правда, Варшава нагадує мені Берлін.

Варшава вібрує під ритм економічного буму, який пришвидшився відтоді, як Польща увійшла до Євросоюзу.

Кристіян працює на компанію Ifinity. Це компанія start up, яка виробляє застосунки, що допомагають сліпим пересуватися у місті і відвідувати громадські установи. 500 сенсорів, подібних до цього, розташовано у громадських місцях. Ці сенсори надсилають інформацію на мобільні телефони.

Кристіян Чешлак:
“Отож, Павле, що ти думаєш про найостаннішу версію цього застосунку?”

Павел:
“Я вважаю, що описи є досить інформативними. Я напевно їх використовуватиму. Інформація щодо напрямку. Куди йти у ширшому розумінні. Це досить корисно”.

Компанію Ifinity було названо найкращим польським start up бізнесом цього року. Її застосунки найкращі у світі. Вони виставлялися у Досі, Гельсінкі, Бірмінгемі та Стамбулі.

Як ознака привабливості Варшави, ця колишня лікеро-горілчана фабрика нині розмістила в себе останній Google Campus, або ж генератор ідей для компаній start up, який було відкрито у середині листопада, по тому, як подібні заходи було проведено у Лондоні, Тель-Авіві, Мадриді та Сеулі.

У Варшаві існує багато приватних центрів на зразок цього, але ми зараз у Smolna Center, єдиному центрі, запровадженому міською владою. Кристіян має зустріч із заступником мера Варшави, Це гарний день, бо ж журнал Forbes нещодавно обрав Варшаву третім найпривабливішим містом світу для компаній start up.

http://www.forbes.com/sites/amyguttman/2015/11/29/top-10-cities-in-the-world-to-launch-your-startup-some-may-surprise-you/

Говорить заступник мера Варшави Міхал Ольшевський:
“Ми вважаємо, що маючи згадку у цьому виданні, ми надсилаємо надзвичайно важливий месидж за кордон, що Варшава стає дуже серйозним гравцем на ринку start up.”

Варшава хоче, аби її помітили за кордоном. Це місто хоче, аби його любили, і я намагаюсь дізнатися чому.

Привіт! Я хотіла б відвідати Варшаву.

Рафал везе мене своєю Нисою, яка є свідком комуністичного автомобілебудування у Польщі.

Лоранс Александрович:
“Отож, ми знаходимось на площі Ґжибовського, якій 400 років, і яка є перeхрестям сучасної та історичної Варшави. Ця площа є символічною для варшавян.”

Перед війною Варшаву називали “Парижем півночі“Після війни Варшава постала з попелу, як Фенікс, Тому що старе місто було повністю відбудовано після 1945 року. 85% міста було зруйновано.

Пам‘ять про варшавське повстання 1944 року…

Вулиця Прожна, що у колишньому єврейському ґетто Варшави. Перед винищенням нацистами, єврейська громада Польщі була найчисленнішою у Європі. Після 70 років з часу війни, Варшава звела в себе єврейський музей.

Інше обличчя польської столиці розповідає нам про комуністичну ідеологію, і я запитую архітектора чому.

Говорить архітектор Ґжеґож Пйонтек:
“Архітектори, планувальники, батьки міста використали руйнування Варшави, як нагоду створити краще місто для життя, з ліпшими умовами проживання. З більшою кількістю громадських місць, більшою кількістю насаджень, кращими будинками. На майдані Конституції ми й бачимо зразок цього повоєнного планування.”

Ґжеґож Пйонтек:
“Люди дедалі більше люблять варшавську повоєнну архітектуру. І Палац науки і культури є дуже гарним прикладом цього. Колись це був найненависніший будинок міста, символ радянського пригноблення. Але 60 років по його побудові, цей будинок став частиною архітектурного ансамблю Варшави.”

Ще одним прикладом постають так звані “молочні бари”, або ж дешеві їдальні з комуністичних часів, які знов стали модними. Саме тут я знов зустрічаюсь з Кристіяном.

Лоранс Александрович:
“Привіт Кристіяне! Чому Ви вирішили зустрітися саме тут?”

Кристіян Чешлак:
“Молочний бар – це типове місце для зустрічі. Їжа смачна та дешева. Це місце для старших людей, студентів, а також співробітників компаній start up.”

Кристіян Чешлак:
“Що б Ви хотіли?”
Лоранс Александрович:
“Я б взала млинці”.
Касирка: “6 злотих”
Кристіян Чешлак:
“1 млинець зі сметаною, будь ласка!”

Тут пересічний обід коштуватиме еквівалент 3-4 євро. Мій млинець коштує еквіалент 1 євро 50 центів.

На Варшаву падає ніч. Кристіян завершує свій день у дільниці міста, що зветься Праґа. Раніше цей район був небезпечним, а нині це популярне місце, де він зустрічається з друзями.

Говорить Павліна Янковська:“Я думаю, що Варшава буде цікавішою за Берлін за 2 чи 3 роки.”

Editor's choice

Next Article

Велике Місто

Санкт-Петербург: мистецтво життя