гарячі новини

читають зараз:

Велике майбутнє для маленьких наносупутників


космос

Велике майбутнє для маленьких наносупутників

Невеличкі супутники кубічної форми, начинені сучасними нанотехнологіями… Можливо, за ними майбутнє космічних місій?

Дізнатися про це ми приїхали до Таллінна, де студенти космічного центру Mektory готуються запустити їхній перший наносупутник.

Про це – наш новий випуск програми “Космос”.

Клаудіо Росміно, кореспондент euronews:

“Вітаємо в новому випуску програми “Космос”. Сьогодні ми поговоримо про наносупутники – невеличкі куби, начинені нанотехнологіями. В майбутньому вони відіграватимуть дедалі більш важливу роль у вивченні космосу: від досліджень Марса до нагляду за потенційно небезпечними для нашої планети астероїдами.

Тут, в космічному центрі Mektory в Таллінні, студенти готуються запустити на орбіту їхній перший наносупутник”.

Наносупутники формату CubeSat це невеличкі супутники, що відкривають величезний світ можливостей для тих, хто прагне досліджувати космос.

Їхній потенціал використовують усі – від великих космічних агенцій до невеличких груп студентів, як тут, у космічному центрі Mektory при Технічному університеті Таллінна в Естонії.

Марта Ханг, студентка, асистент програми CubeSat в космічному центрі Mektory:

“Мені ніколи не спадало на думку, що в своєму житті я створю супутник. Я завжди думала, що тільки NASA розробляє супутники. Але тепер я теж можу зробити це в моєму університеті”.

Таші Долма Гієлчен, студентка останнього курсу факультету промислової інженерії:

“Усі ми маємо різні кваліфікації, але у цьому проекті ми працюємо однією командою, і всі докладаємо максимальних зусиль”.

Програма наносупутників при центрі Mektory є міжнародною університетською ініціативою, якою опікуються студенти та викладачі у співпраці з космічними та технічними компаніями.

Мета – навчити студентів працювати в космічній галузі. Зараз вони працюють над їхньою першою космічною місією.

Март Віхманд, керівник космічного центру Mektory, Таллінн:

“Ми розроблюємо одномодульний CubeSat для місії дистанційного зондування. Супутник повинен буде робити знімки Землі”.

Цей вид супутників може поміститися на долоні і важить від 1 до 10 кг. Вони відносно дешеві, бо базовані на електронних компонентах, що вже існують.

Запуск спроектованого студентами наносупутника потребуватиме ще 2 роки роботи.

Март Віхманд, керівник космічного центру Mektory, Таллінн:

“Від плану проекту до завершення роботи над супутником потрібно 3 роки, з яких 80% – це час, що йде на наради та на проектування за комп‘ютером.

А коли починаєш виготовляти сам супутник, який і полетить у космос, то машина збирає його й начиняє необхідними компонентами лише за одну хвилину”.

Із супутником на орбіту потрапляє концентрат нанотехнологій. Його можна виготовити навіть на 3D-принтері, як тут – у Таллінні, або знайти в Інтернеті.

Наносупутники привернули увагу і Європейської космічної агенції, яка має намір запустити їх далеко углиб Сонячної системи.

Роджер Волкер координує роботу ЄКА над наносупутниками у технічному центрі в Нідерландах.

Роджер Волкер, фахівець із системної інженерії, координатор програми CubeSats для ЄКА:

“З роками зменшувався і розмір комп‘ютерів. Десятиліття тому вони спочатку мали розмір цілої кімнати, а згодом стали тим, що Ви бачите у Ваших мобільних телефонах.

В космічній галузі ми також констатуємо, що дієві компоненти перших супутників мали розмір пральної машини, а нинішні – формату CubeSat – можуть поміститися у коробку для взуття”.

Окрім того, що вони підходять для навчальних програм,
наносупутники виконують ще багато функцій.

Наприклад, їх можна використовувати для недорогих випробувань внутрішньо-орбітальних технологій чи для спостережень та вимірів у космосі.

Роджер Волкер, фахівець із системної інженерії, координатор програми CubeSats для ЄКА:

“Всередині цей кубик функціонує як справжній супутник. Це дає можливість генерувати енергію з сонячної батареї, розподіляти її всередині системи, спілкуватися зі станцією управління на Землі, а також здійснювати експерименти і передавати дані на Землю”.

У спеціальному відділі радіо-тестування ЄКА випробовують новий супутник. Цього року його використають для випробування технологій повернення в атмосферу.

Але на ці маленькі супутники чекає набагато більше: ЄКА разом із NASA готує місію для впливу на астероїди та відхилення їхньої траєкторії від Землі. Цей тест покликаний зменшити ризики для нашої планети.

Роджер Волкер, фахівець із системної інженерії, координатор програми CubeSats для ЄКА:

“Ми вивчаємо наносупутники для наукових та дослідницьких цілей у дальньому космосі. Одним із таких завдань стане їхня участь у місії зіткнення з астероїдом.

Ці супутники вестимуть спостереження за астероїдом до і після того, як космічний пристрій NASA зіткнеться з ним”.

Ці маленькі супутники можуть мати численні функції, адже процес мініатюризації не зупинити.

Супутники CubeSat можуть займатися і очищенням космосу від сміття, і слугувати для галузі телекомунікацій.

Найближчими роками їх також використають під час місій до Місяця та Марса.

Дешевість виготовлення та запуску наносупутників привертає до них дедалі більшу увагу гігантів космічної галузі.

Роджер Волкер, фахівець із системної інженерії, координатор програми CubeSats для ЄКА:

“Молоде покоління, що зараз підростає, незабаром з‘ясує, як використати ці технології у найкращий спосіб. Ми, напевно, матимемо нагоду побачити речі, які ніколи раніше не бачили й навіть не уявляли”.

Таші Долма Гієлчен, студентка останнього курсу факультету промислової інженерії:

“Я не можу дочекатися, коли це станеться. З нетерпінням чекаю на запуск нашого супутника. Це буде надзвичайним досягненням для кожного з нас”.

Март Віхманд, керівник космічного центру Mektory, Таллінн:

“Ми сприяємо тому, щоб більше людей мали змогу працювати з космосом, ми також готуємо студентів для більш важливих і значних місій”.

Марта Ханг, студентка, асистент програми CubeSat в космічному центрі Mektory:

“Я сподіваюсь, що наш університет створить ще більший супутник, який одного дня міг би доправити одного з наших студентів на Місяць. Чому б і ні?”

Запуск на орбіту наносупутника, виготовленого естонськими студентами, запланований на 2018 рік.

Клаудіо Росміно, кореспондент euronews:

“Упродовж року в програмі “Космос” ми стежитимемо за місією ExoMars, що покаже перші докази життя на цій планеті.

Перший з 2-х космічних апаратів запустять за кілька тижнів. Ми спілкуватимемось із командою цього проекту у випусках “Напрямок – Марс”.

Розповідає учасник проекту:

“Я – Хорхе Ваґо, один із науковців, які беруть участь у проекті Exomars при Європейській космічній агенції.

Марс – це холодна пустеля з надзвичайно тонкою атмосферою, яка пронизана космічною радіацією та інтенсивним ультрафіолетовим випромінюванням. Це не те місце, де комусь би хотілося бути.

У березні російська ракета “Протон” доправить на Марс наш перший космічний апарат. Ми прагнемо розкрити таємницю метану на Марсі.

А під час другої місії, яка запланована за кілька років, ми доправимо туди марсохід та поверхневу платформу з приладами.

Ми збираємось по-спражньому шукати доказів життя за допомогою марсохода Exomars. Коли марсохід туди прибуде, йому загрожуватиме дуже дрібний пил та каміння, що ускладнюють пересування. Цей дрібний пил створюватиме труднощі під час нашої місії.

Технічно це дуже складно, а з точки зору науки – надзвичайно амбітно. Якщо підходити до цього прагматично, то дуже рідко буває таке, що дві агенції працюють разом над однією місією на іншій планеті”.

Клаудіо Росміно, кореспондент eruonews:

“Ось і все на сьогодні. Усі випуски програми “Космос” Ви можете переглянути на вебсайті еuronews.com/space. Дякую і до нових зустрічей”.

вибір редактора

наступна стаття

космос

Як катастрофа "Челленджера" змінила космічну галузь?