гарячі новини

читають зараз:

Збудувати постійну базу на Місяці: мрія чи реальність?


космос

Збудувати постійну базу на Місяці: мрія чи реальність?

Джеремі Вілкс, кореспондент euronews:

“Вітаю у програмі “Космос”. Керівник Європейської космічної агенції має намір збудувати постійну базу на Місяці. Ми прибули до Європейського центру астронавтів у Кельні, щоб зустрітися з людьми, які намагаються втілити цей план у життя”.

Ось вона – ціль! Місце, де півстоліття тому росіяни вперше здійснили посадку, а американці зробили перші кроки. Сьогодні Місяць у центрі нових амбіцій, каже керівник Європейської космічної агенції Ян Вернер:

“Я маю намір створити постійну станцію, базовану на Місяці. План передбачає створити станцію, відкриту для усіх країн-членів та решти держав світу”.

Людство ніколи не мало постійної присутності на Місяці. Але ера програми “Аполлон” довела, що за умов справжньої відданості справі можливий гігантський прогрес.

Андреас Моґенсен, астронавт ЄКА:

“У 1960-ті роки нам вдалося зробити це за одне десятиліття. А сьогодні в плані розвитку технологій ми значно просунулися вперед. Звісно ж, ми можемо зробити це знову”.

Ідея полягає в тому, що прикладом для проекту бази на Місяці стане концепт Міжнародної космічної станції.

Ян Вернер, генеральний директор ЄКА:

“Отже, там будуть американці, росіяни, китайці, а також індійці, японці і люди х інших країн, які зроблять менший внесок до проекту”.

Наразі концепту трохи бракує визначеності, але ентузіазму – вдосталь. Раніше цього місяця Європейський центр астронавтів у Кельні організував семінар з питань будівництва постійного містечка на Місяці.

Ключовим став висновок про те, що для цього люди зможуть скористатися металами, мінералами та льодом, знайденими на Місяці.

Бернар Фуен, директор міжнародної групи з досліджень Місяця:

“На Місяці багато ресурсів. На його полюсах ми знайшли лід, ми також виявили місця, які майже весь час освітлені Сонцем. І такі місця можуть послугувати нам під час будівництва чи для підтримки життя астронавтів на цій постійній базі”.

Найбільші загрози для будь-якої бази на Місяці – це сонячна та космічна радіація, мікрометеорити та екстремальні температури. Аби протистояти цим загрозам, ірландець Ейдан Коулі досліджує, як можна використати місячний ґрунт, щоб збудувати захисні куполи.

Ейдан Коулі, дослідник ЄКА:

“Ми дослідили, чи можна використати цей матеріал на 3D принтері, щоб створити житлову структуру чи елементи будівлі на Місяці. Наша ідея така: на поверхню Місяця висадити самохід. Він встановить там надувний купол чи самонадувний тент, а потім робот почне покривати цю структуру куполом, який забезпечить захист астронавтів всередині цієї будівлі.

Треба викласти прошарок ґрунту, потім агломерувати його за допомогою високої температури, потім ще прошарок, знову агломерація. І так треба продовжувати до того часу, аж поки не з‘явиться будівля, яку було заплановано звести”.

Звичайно ж, складно вирушити на Місяць, щоб випробувати всі ці нові ідеї, тож дослідники шукають місця, де гірські породи та пил подібні до місячних. Наприклад, тут – у національному парку Айфель поблизу Кельна.

Бернар Фуен, директор міжнародної групи з досліджень Місяця:

“Тут ми маємо екіпаж та прилади, за допомогою яких прагнемо дослідити склад гірських порід. Ми також хочемо переконатися, що це обладнання функціонує, й використовуємо породи, подібні до тих, що є на Місяці чи Марсі – вулканічні породи”.

У цих дослідженнях один із науковців має роль астронавта на поверхні Місяця, а його колега керує ним на відстані. Вони хочуть перевірити, як астронавт взаємодіє зі станцією, і як спектрометр на їхньому макеті місяцехода розпізнає мінерали, які могли б стати корисними для побудови і підтримки бази на Місяці.

Оскар Кампс, студент-геолог Утрехтського університету:

“У цій імітації я виконую роль астронавта. Колега спрямовує мене до місця, з якого їй потрібен зразок ґрунту, і каже мені, коли я повинен повернутися і дослідити взятий зразок у лабораторії”.

Марлес Оффрінґа, студентка факультету геонаук в університеті Амстердама:

“Світлові умови дуже сприятливі на даний момент, так що нам не потрібно було використовувати інші альтернативні джерела, було дуже легко отримати гарний сигнал. Я дуже задоволена результатами”.

А тепер знову повернемось на Місяць з надією колись залишитися там надовго. Відданість, з якою в ЄКА працюють над проектом створення місячної бази, надзвичайно велика. Однак, знадобиться принаймні 20 років, перш ніж рівень технології дозволить реалізувати цю ідею.

Андреас Моґенсен, астронавт ЄКА:

“Величезний цикл нового розвитку доведеться почати знову: від розробки ракет, які доправлять нас на орбіту, до космічних кораблів, які доправлять нас до Місяця і дозволять здійснити посадку. А ще, звісно ж, доведеться створити бази, де ми змогли б жити. Насправді, потрібно ще розробити цілу низку нових технологій”.

У цьому напрямку працюють не лише в ЄКА. Китайці планують місію із видобутку зразків мінералів, Росія за підтримки ЄКА працює над створенням робота-місяцехода, а розроблена в НАСА капсула “Оріон” із сервісним модулем від ЄКА має літати навколо Місяця вже до 2020 року. Співпраця відіграє важливу роль, каже Ян Вернер:

“Перевага ідеї містечка на Місяці в тому, що для цього на початку не потрібно багато коштів. Це означає, що ми можемо почати з маленької місії посадки, над якою вже працюють багато країн. Деякі вже інвестували величезні кошти в телескоп чи радіотелескоп на зворотньому боці Місяця. Отже, база стане спільним місцем для дослідників із багатьох країн”.

І таким місцем стане Місяць – цікавий з точки зору науки і складний з точки зору технологій. Справжній полігон для вивчення людством Сонячної системи.

вибір редактора

наступна стаття
Велике майбутнє для маленьких наносупутників

космос

Велике майбутнє для маленьких наносупутників