гарячі новини

гарячі новини

читають зараз:

Проект EU-PolarNet: комплексне вивчення арктичних екосистем


futuris

Проект EU-PolarNet: комплексне вивчення арктичних екосистем

Хуліан Лопес Гомес, кореспондент euronews:

“Ми – за 150 км на північ від Північного полярного кола. Сезон танення – короткий і ідеальний час для проведення досліджень в цьому середовищі, де температура взимку може сягати -45°C. Ці дослідники вивчають взаємодію між субарктичними рослинами та їхніми запилювачами”.

Ці біологи мають спеціальну місію… Вони вивчають основні механізми, що їх використовують рослини для виживання у цій складній екосистемі. Одним із таких механізмів є різноманітність кольорів їхніх квітів. Різнобарвні кольори приваблюють комах-запилювачів.

Хіроші С. Ішії, біолог з Тоямського університету:

“В інших екстремальних умовах довкілля чим більше бджіл або джмелів присутні навколо квітів, тим більше там існує кольорів: бувають пурпурові квіти, рожеві, фіолетові, сині і багато інших. Якщо головні запилювачі в основному мухи, то й розмаїття кольорів там досить обмежене, квіти здебільшого жовті або білі”.

Дослідники хочуть дізнатися, чи діє цей принцип у субарктичних регіонах. Науковці ретельно вивчають анатомію комах, а також стежать за кольорами квітів. Цей метод називають “оптичною спектрометрією”.

Хіроші С. Ішії, біолог з Тоямського університету:

“Усі наші природні середовища віртуально залежать від взаємодії запилювачів та рослин. Чим більше ми розумітимемо правила цієї природної взаємодії, тим краще зможемо захистити наше довкілля”.

Полярні регіони, включно із субарктичними та субантарктичними територіями, величезні. Дослідження потребують чимало коштів, тож для більш ефективного вивчення науковці об‘єднуються в групи.

Ця європейська команда скористалася коротким місцевим літом, щоб дослідити флору і щільність розподілу комах. Подібні польові кампанії були проведені в північній частині Канади і Гренландії, заплановано кілька і для північного Сибіру.

Фредерік Далерум, еколог, Стокгольмський університет:

“Арктичні екосистеми дуже прості. Тому дуже легко побачити процеси, які діють у цих екосистемах. Якщо досліджувати вплив клімату в північних або середземноморських лісах, то ці системи настільки складні, що дуже важко з‘ясувати, які саме процеси впливають на ті чи інші види”.

Необхідність загального підходу для отримання кращих наукових результатів стала рушійною силою для створення європейських науково-дослідних проектів, таких як EU-PolarNet та інших, в яких бере участь науково-дослідна станція Abisko.

Кейт Ларсон, еколог, університет Умео, науково-дослідна станція Abisko:

“У нас є один дослідник з Данії та інший з Нідерландів, які працюють на дослідницькій станції Абіско. Обидва вони мають проекти на Алясці, наприклад, або у Гренландії, а також у Сибіру, де вони повторюють ті ж експерименти, що я проводжу тут, щоб побачити, чи аналогічні будуть результати. Таким чином ми зможемо встановити, чи й справді те, що тут відбувається, схоже на процеси, наприклад, у субарктичних регіонах”.

Різні фахівці контролюють екосистему унікальних боліт, розташованих лише на півметра вище підземної вічної мерзлоти. Дослідники аналізують вміст СО2, метану та водяних випаровувань, щоб зрозуміти, як це середовище поглинає вуглець і який вплив це має на всю навколишню екосистему.

Патрик Крилл, біохімік, Стокгольмський університет:

“В Арктиці потепління відбувається швидше. Помітні гідрологічні зміни, зсуви у сезонних змінах, констатуємо зміни і в структурі розмаїття рослин. Тож нам дійсно необхідно виявити всі процеси, щоб з‘ясувати, як людська діяльність призводить до подібних змін”.

Виділення газу на цих болотах дослідники вивчають вже понад 10 років. Вчені сподіваються на співпрацю і з іншими фахівцями, щоб отримати більш комплексну оцінку цього явища.

вибір редактора

наступна стаття
Проект Splendid бореться з ожирінням та розладами харчування

futuris

Проект Splendid бореться з ожирінням та розладами харчування