BREAKING NEWS

Now Reading:

Проект SHOPERA: безпека та екологічність морського транспорту


futuris

Проект SHOPERA: безпека та екологічність морського транспорту

Дені Локтьє, euronews:

“Чи загрожують нові екологічні норми стійкості морських суден? Як гарантувати безпеку судноплавства і знизити його шкоду для довкілля? Ця корабельня у Хорватії допомагає вченим вдосконалити морський транспорт”.

Заснована 160 років тому корабельня “Улянік” є однією з найстаріших у світі. Сьогодні ця традиційна галузь опинилася у вирі змін. Нові міжнародні стандарти вимагають, аби судна менше забруднювали повітря, скоротивши кількість токсичних викидів газів. Але як?

*Ігор Лаловіч, військово-морський архітектор, Улянік

“Найпростішим способом було би зменшення потужності судна. Але тоді ми зіткнемося із проблемою маневреності. Чим менш потужне судно, тим менше воно має маневреності”.

Дені Локтьє, euronews:

“А що може статися з менш потужним судном під час шторму?”

Ігор Лаловіч:

“Якщо таке судно потрапить у негоду поблизу берега, воно не зможе боротися з течією і вітром, може сісти на мілину. А у високих хвилях судно може нахилитися і навіть перевернутися. Тоді виникає великий ризик втрати людських життів”.

Цей новий вантажний корабель, розроблений для перевезення 7 тисяч автівок через океан, майже завершений. Вчені Європейського дослідницького проекту SHOPERA допрацьовують основні фактори, які можуть вплинути на безпеку цього судна. Вони намагаються зробити цей корабель більш екологічним, не зменшуючи його тягову потужність до небезпечного рівня.

*Ігор Лаловіч, військово-морський архітектор, Улянік

“Ми можемо підвищити продуктивність за рахунок зниження ваги судна, наприклад, встановити інноваційне обладнання, використовувати спеціальні силові пристрої перед гребним гвинтом, щоб оптимізувати приплив води до пропелера. У такий спосіб ми також зможемо скоротити викиди CO2”.

В Іспанії інженери та дослідники проводять лабораторні тести у центрі гідродинаміки. Басейн у 150 метрів завдовжки і 30 метрів завширшки має комп‘ютеризований генератор хвиль, який допомагає імітувати поведінку корабля у хвилях різних типів.

Адольфо Марон, військово-морський архітектор, інженер-океанолог, керівник експерименту, CEHIPAR:

“Ми можемо встановити, чи матимуть пасажири морську хворобу, чи достатньо міцна вся структура, щоби витримати хвилі, і чи споживатиме судно більше пального. Отже, ми можемо мінімізувати забруднення довкілля”.

Градуйовані моделі з датчиками дозволяють дослідникам здійснювати точні виміри руху і сил, що впливають на корабель під час шторму, щоб визначити, наскільки стабільним і маневреним буде те чи інше судно у хвилях певної висоти і періодичності.

Адольфо Марон, військово-морський архітектор, інженер-океанолог, керівник експерименту, CEHIPAR:

“Перед проведенням тесту ми програмуємо рухи стулок за допомогою спеціального програмного забезпечення. Комп‘ютер контролює 60 окремих стулок, щоб генерувати хвилі різних типів”.

Застосування експериментальних досягнень на справжніх суднах – завдання досить складне, але цілком можливе, вважає професор Пананіколау, який координує цей проект.

Апостолос Пананіколау, координатор проекту SHOPERA, директор Лабораторії корабельного дизайну (Ship Design Laboratory), Національний технічний університет Афін:

“Звичайно ж, залишаться деякі невизначеності, які можуть з часом бути вирішені завдяки досвіду науковців. Тож, у кінцевому підсумку, наші експериментальні розробки для справжніх кораблів досить надійні для застосування на практиці”.

Нові знання допоможуть знайти оптимальне співвідношення між ефективністю та економністю, безпекою та екологічністю морського транспорту.

Детальніше про проект

Editor's choice

Next Article

futuris

Дирижаблі, що рятуватимуть життя мігрантів