гарячі новини

читають зараз:

Вибори у США: Александер Стубб, Паскаль Ламі та Кен Лоуч в "Глобальній розмові"


Глобальна розмова

Вибори у США: Александер Стубб, Паскаль Ламі та Кен Лоуч в "Глобальній розмові"

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“На виборах у США запекла битва кандидатів йде “з відкритим забралом”, але хто б не став наступним господарем Білого Дому – Гілларі Клінтон чи Дональд Трамп – результат перегонів матиме глобальні наслідки. Якими вони будуть для Європи – історично близького союзника Сполучених Штатів?

Саме це ми обговоримо у цьому спеціальному випуску “Глобальної розмови” з трьома відомими людьми. Про геополітичну складову нам розповість Александер Стубб – колишній прем‘єр-міністр Фінляндії. Економічні аспекти обговоримо з колишнім генеральним директором Світової Організації Торгівлі Паскалем Ламі, а питання культури – з видатним кінорежисером Кеном Лоучем.”

Геополітичний аспект

“З Фінляндії до мене приєднується Александер Стубб, дякую за участь у “Глобальній розмові”. Як Ви знаєте, нашою темою є вплив американських виборів на Європу. З цієї точки зору, якими би Ви хотіли бачити зовнішньополітичні пріоритети наступного президента США?”

Александр Стубб, колишній прем‘єр-міністр Фінляндії:

“Якби мені треба було визначити це кількома словами, одним з них було би “залучення”, а ще ця політика має бути справді міжнародною. Для європейців надзвичайно важливо бачити залучені, небайдужі Сполучені Штати – чи то в Європі, на Близькому Сході, в Азії, Африці чи деінде. Нам потрібні близькі союзники, нам треба, аби США і Європейський Союз стояли пліч-о-пліч.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“То як би Ви охарактеризували у цьому сенсі потенційне президентство Дональда Трампа або Гілларі Клінтон?”

Александр Стубб, колишній прем‘єр-міністр Фінляндії:

“Одна з них була би справді залученою, а інший, ймовірно, байдужим. Я особисто знайомий з Гілларі Клінтон, я був міністром закордонних справ у той самий час, коли вона була держсекретарем. І я дуже вражений її рівнем компетенції у зовнішній політиці та її пасіонарністю. Вона, можливо, буде навіть більш залученою, ніж президент Обама. Дональда Трампа я не знаю, але з його заяв я чую про будівництво стін, про протекціоністські та націоналістичні заходи, про виведення звідусіль американських військ, тож з точки зору Європи, якщо його слова не розходитимуться зі справами – нічого доброго це не віщує.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Під час президентських дебатів вони практично не говорили про нас – європейців, тож якими, на Вашу думку, будуть стосунки США з Європою, бо ми можемо про це лише здогадуватись?”

Александр Стубб, колишній прем‘єр-міністр Фінляндії:

“Якщо президентом США оберуть Гілларі Клінтон, ми побачимо набагато більш залучені Сполучені Штати. Вони не вийдуть з НАТО, вони скоріш за все не почнуть виводити війська з Європи, вони розглядатимуть Європу як близького союзника і партнера у переговорах на Близькому Сході, чи у питанні війни в Сирії та боротьби з тероризмом. Обрання ж Дональда Трампа, на мою думку, стане шоком для цілої системи. Європейці завжди дуже пильно стежать за подіями у США, і гадаю чимало людей справді налякані тими заявами, що лунають від Дональда Трампа. Безумовно, подібну риторику ми чули і від деяких політиків тут у Європі, але Дональд Трамп, здається, перевершив усіх.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Ви згадали НАТО, саме існування якого Дональд Туск ставить під сумнів. Чи на Вашу думку це підкреслює важливість створення Європою власних сил оборони?”

Александр Стубб, колишній прем‘єр-міністр Фінляндії:

“Я однозначно вважаю, що Європі слід працювати над власною оборонною політикою, тут немає жодних сумнівів. Але слід пам‘ятати про те, що 22 з 28 країн-членів ЄС також є членами НАТО. На ці країни припадає 94-95% населення ЄС, і скоріш за все альянс залишатиметься ключовою структурою у найближчому майбутньому. Я розумію тих американців, які виступають за поступове зменшення залучення, але мені здається, з огляду на реакцію і поведінку Росії, з огляду на війну в Сирії, що в інтересах самих Сполучених Штатів і надалі залишатися щільно залученими у структурах НАТО.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Ви самі згадали проблему Росії, і очевидно для Фінляндії це дуже важливе питання, у вас з Росією довгий спільний кордон. Зараз стосунки з Росією надзвичайно погіршились, тож чи не настав час для перезапуску взаємин з Москвою, з президентом Владіміром Путіним?”

Александр Стубб, колишній прем‘єр-міністр Фінляндії:

“Так, однозначно. Гадаю, десь у період між 1991 і 2000 роками ми всі мали певні ілюзії щодо того, що Росія може перетворитися на нормальну демократичну країну, активно залучену до міжнародної спільноти. Але далі війна в Грузії 2008 року і особливо криза в Україні чітко продемонстрували, що ці очікування виявилися марними. Росія знову вийшла на міжнародну арену своїм втручанням у Сирії. Хоча ми насправді рішуче засуджуємо їхні дії в Алеппо разом з президентом Ассадом, гадаю цілий Захід, включно з Європою і США, розуміє, що врегулювання у Сирії неможливе без залучення Росії. Тому я вважаю, що чим швидше ми натиснемо цю кнопку перезапуску взаємин і знайдемо спільні точки дотику з Росією – тим краще, але водночас я переконаний, що наша зовнішня політика має і надалі базуватися на чітких принципах.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Чи вважаєте Ви, що Гілларі Клінтон зможе ще раз спробувати перезапустити взаємини – вона вже намагалась це зробити кілька років тому? А Дональд Трамп зі свого боку каже, що має чудові стосунки з Путіним, хоча невідомо, чи це справді так. Може, саме йому більше до снаги запустити чи перезапустити ці взаємини?”

Александр Стубб, колишній прем‘єр-міністр Фінляндії:

“Ні, я так не вважаю. Не забувайте, що міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров був на цій посаді і тоді, коли Гілларі Клінтон була держсекретарем США, тому вони чудово знають одне одного. Тому очевидно, що Росія, російський режим знають чого можна очікувати від чинного істеблішменту. Тому, якщо Росія прагне справжньої стабільності і послідовності зовнішньої політики, і, якщо хочете, певного рівня довіри – їм краще сподіватись на перемогу Гілларі Клінтон. Якщо ж їм потрібна нестабільність і послаблення безпеки у світі, тоді вони мають віддавати перевагу Дональду Трампу. Гадаю, це матиме глобальні наслідки, і росіяни це теж чудово усвідомлюють.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“А якщо говорити про ІДІЛ чи так звану “Ісламську державу”, хто, на Вашу думку, краще давав би раду з цією терористичною організацією – Дональд Трамп чи Гілларі Клінтон?”

Александр Стубб, колишній прем‘єр-міністр Фінляндії:

“Мабуть, як колишній прем‘єр-міністр іноземної держави я мав би сказати, що ми однаково співпрацюватимемо з президентом, незалежно від того, кого саме ним оберуть. Але гадаю, цілком очевидно – і тут немає чого приховувати – Клінтон придатна для цього набагато краще. Заяви Трампа щодо боротьби з тероризмом може й лунають жорстко, але не достатньо просто казати “Я знищу ІДІЛ”, треба ще пояснити ЯК. Зазвичай це вимагає неабиякого дипломатичного хисту, а я цього у Трампа не бачив, якщо чесно.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“І наостанок. З ким Європа почуватиметься безпечніше – з Дональдом Трампом чи Гілларі Клінтон на чолі Сполучених Штатів?”

Александр Стубб, колишній прем‘єр-міністр Фінляндії:

“Я безумовно стверджую, що з Гілларі Клінтон. Вона не лише надійний політик, вона ще й досвідчений політик. На додаток до цього, мені імпонують її особисті цінності, коли йдеться про захист ліберальних демократичних засад, захист ринкової економіки і глобалізації. Тому, якби я, як фінський громадянин, мав право голосувати на тих виборах, я би однозначно проголосував за Гілларі Клінтон. Але я не маю такого права, і хоча наслідки цих виборів стосуватимуться і мене, – рішення залишається за американським народом.”

Александер Стубб

  • Прем‘єр-міністр Фінляндії у 2014-2015 рр.
  • Обіймав інші міністерські посади, у тому числі міністра фінансів та міністра закордонних справ
  • Написав кільку книжок про ЄС
  • Затятий спортсмен, який брав участь у змаганнях з триатлону

Економічна перспектива

Якщо говорити про економіку, усім знайомий вираз, що коли США чихнуть – решта світу підхопить застуду. Це безумовно стосується Європи, що чітко засвідчили події нещодавнього минулого. Для обговорення економічних наслідків цих виборів я вирушила до Парижа на зустріч з колишнім керівником СОТ Паскалем Ламі.

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Паскалю, дякую, що долучилися сьогодні до нас в програмі “Глобальна розмова”.

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ

“Прошу”.

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Зазвичай передвиборчі кампанії базуються на виграшних та програшних економічних факторах, але якщо ми поглянемо перебіг кампаній Дональда Трампа та Гілларі Клінтон, то бачимо, що вони далеко не завжди погоджуються, та втім видається, вони обоє скептично ставляться до глобалізації. То чи погодитеся Ви з тим, що не залежно від того, хто стане наступним очільником Білого Дому, ми розпочинаємо нову еру протекціоністської політики?”

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ:

“Я думаю, прихильником протекціонізму буде Трамп, а Клінтон буде менш орієнтована на торгівлі, ніж її попередники. То ж з одного боку, це буде досить протекціоністським підходом з підвищенням тарифів та зведенням мостів, бар‘єрів та стін. Вона також може бути більш пасивною, більш схожою на Обаму, аніж на Білла Клінтона.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“У такому випадку, як це вплине на Європу?”

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ:

“Я думаю, не залежно від того, чи буде економічна політика більш чи менш комерційною, все це виллється в зменшення зростання економіки США, а відповідно і світової та європейської економік. Без сумніву, сповільнення торгівлі протекціоністськими методами пригнічує економічні результати всіх учасників ринку, і до речі, і Китаю, Африки чи Індонезії, враховуючи потужність впливу економіки США на світ.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Якщо ми поглянемо на ситуацію, Гілларі Клінтон уособлює послідовність, а ринки люблять передбачуваність. Водночас, Дональд Трамп – це зміни, плюс він ще й спритний комерсант, успішний бізнесмен, тож можливо він матиме переваги в питанні економіки США?”

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ:

“Не всі хороші бізнесмени вміють правильно вести торговельні перемовини і навпаки. Особисто я вважаю, у випадку перемоги Трампа, вся система, конституція США, відносини з Конгресом, всі міжнародні зобов‘язання, зокрема, перед СОТ, не дозволять йому втілити в життя дві третини всього того, що у нього на думці. Навіть якщо ти стаєш президентом, треба знати рамки.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Розглянемо детальніше. Угода про вільну торгівлю між ЄС та США (Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство (ТТІП)), яка вже спричинила деякі проблеми, не користується популярністю по обидва боки Атлантики. Не схоже на те, що президент Обама зможе таки “проштовхнути” угоду до кінця своєї каденції. Ви думаєте, Клінтон та Трамп також “зіллють” її?”

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ:

“Ні, я не думаю, що вони її “зіллють”, ідея не помре, просто треба буде більше часу. До речі…”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Жоден з кандидатів?”

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ:

“Звісно. З самого початку, коли я відновив своє право на свободу слова, залишивши СОТ в 2013 році, я говорив, що всі, хто думав, що це буде легко, очевидно недооцінили ситуацію! Це настільки комплексна річ, а розмови про те, що така угода може ухвалитися швидко – тільки мрії.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“А як щодо азійської стратегії адміністрації Обами, коли Клінтон була держсекретарем. Саме вона пропагувала економічну переорієнтацію на Південну Азію в бік Китаю, що для багатьох означало повернутися спиною до Європи. Трамп неодноразово критикував Китай, тож, у випадку, якщо він переможе, це може якимось чином піти на користь Європі?”

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ:

“В економіці та торгівлі важливі розміри, економічна вага та цифри. Треба усвідомити той факт, що серце світової економіки сьогодні знаходиться в Азії, і якщо протягом наступних 10-20 років нічого не зміниться, Азії в економіці буде все більше, а Європи менше, і США, до речі, теж. Наступною в черзі стоїть Африка, яка посуне Азію, і це також неминуче.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Я би хотіла, аби Ви пояснили мені свій вибір кандидата з економічної точки зору, якби Ви могли проголосувати на виборах президента США.”

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ:

“Це складне питання. Коли я слухаю Трампа, читаю його “твіти” – в них немає сенсу. Я не думаю, що це на користь Європі та світу загалом.”

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“То що ж, жоден з кандидатів не підходить?”

Паскаль Ламі, колишній голова СОТ:

“Це економічна реальність, як паралельний світ, який ми, приміром, бачимо на екранах наших телевізорів. Це світ мрій та фантазій, це все несправжнє. Я думаю, Гілларі Клінтон належить до більш реального світу. Я думаю, у Європи та США немає сумнівів – вона надійний партнер.”

Паскаль Ламі

  • Генеральний директор СОТ у 2005-2013 рр.
  • Європейський комісар з питань торгівлі у 1999-2004 рр.
  • Член Соціалістичної партії Франції
  • Почесний президент Інституту Жака Делора

Соціальний аспект

Ізабель Кумар, Євроньюз:

“Кен Лоуч – видатний кінорежисер, який отримав безліч нагород в усьому світі за свої фільми, що подекуди жорстко критикують суспільство і не оминають часом неприємного реалізму, таких гострих тем, як бідність і нерівність, що залишаються актуальними по обидва боки Атлантики. Моя колега Ефі Кутсокоста зустрілась з Кеном Лоучем у Брюсселі, де він був на 10-ту річницю заснування премії LUX.”

Ефі Кутсокоста, Євроньюз

“Пане Лоуч, дякую, що приєдналися до нас в програмі “Глобальна розмова”. Ваш останній фільм “Я, Деніел Блейк” розповідає про боротьбу людини з бюрократією. Чому Ви обрали цю тему, і наскільки вона віддзеркалює реальність в Європі та США?”

Кен Лоуч, британський кінорежисер, двічі володар “Золотої пальмової гілки”

“Після серцевого нападу головний герой змушений пройти довгий і складний бюрократичний процес, щоб отримати державну соціальну допомогу. Він зустрічає самотню матір, що зіткнулася зі схожими проблемами. Це складна історія, вона демонструє, що економіка йде врозріз з людською гідністю та правом на життя мільйонів людей в кожній країні. Масове безробіття, неповна зайнятість, яка знову ж таки вимагає державної підтримки, низькі зарплатні, некваліфікована робота – і ось ми затиснуті клешнями економічної системи, яка не працює.”

Ефі Кутсокоста, Євроньюз

“Ви думаєте, система вже повністю “потопила” найбідніше населення?”

Кен Лоуч

“Хтозна, як далеко це може зайти. Вони продовжують тягнути людей вниз. Це те, що сьогодні називається неолібералізмом, чи не так? Це зруйнувало Грецію, життя мільйонів людей, а бізнес продовжує бути безконтрольним, створюючи безглузду нерівність.”

Ефі Кутсокоста, Євроньюз

“Справа в тому, що останні цифри, приміром, Організації економічного співробітництва та розвитку, кажуть, що прірва між заможними та бідними за останні роки збільшилася, – на це вплинула і криза в США та Європі, – але маленька купка найбагатших стала ще в рази багатшою. Чому так відбувається?”

Кен Лоуч

“Це їхня система і вона працює на них. Великі корпорації скорочують витрати на оплату праці, отримують дешевшу сировину та матеріали та потім змагаються на ринку. Віддача величезна, і затрати на робочий клас повинні бути такими ж. Це не їхня система працює погано, це в принципі так працює. І змінити це можна тільки змінивши економічну модель загалом.”

Ефі Кутсокоста, Євроньюз

“Щодо расизму та дискримінації. Вперше в історії ми маємо президента афроамериканця, але кількість випадків насилля поліцейських проти темношкірих зростає, створюючи інтернаціональні рухи проти расової дискримінації в правовій системі США.”

Кен Лоуч

“Люди стають расистами, коли вони у відчаї. Коли люди сильні, вони мають вдосталь людяності та благородства. Вони толерантні один до одного, можуть співпрацювати тоді, коли впевнені в своїй безпеці та не стурбовані майбутнім. Це все забезпечується відповідною економічною системою. Мати хороших сусідів важливо для спокійного життя: коли у тебе закінчилося молоко, ти можеш позичити його у сусіда. Але коли люди озлоблені, роздратовані, заклопотані проблемами – тоді їхня людяність випаровується.”

Ефі Кутсокоста, Євроньюз

“За кілька днів відбудуться вибори президента США. Як, на Вашу думку, результати вплинуть на Європу?”

Кен Лоуч

“Я думаю, якщо переможе Гілларі Клінтон, разюче нічого не зміниться, збережеться ця вперта манера уряду вести справи. Якщо переможе Трамп – хай допоможе нам Бог. Тільки думка про те, що людина настільки близько до червоної ядерної кнопки схожа на жахіття, чи не так? Але перемога Клінтон також нічим не краща, адже все знову концентруватиметься на інтересах американського капіталу.”

Ефі Кутсокоста, Євроньюз

Дякую.

Кен Лоуч

  • Британський режисер, лауреат багатьох міжнародних нагород
  • Відомий за відданість стилю соціального реалізму
  • Працює у кінематографі понад 50 років
  • Виборов свою другу “Золоту пальмову гілку” в Каннах за стрічку Я, Деніел Блейк

Канал Euronews пишається тим, що завдяки журналістам, які працюють в усьому світі, може запропонувати Вам місцеве бачення глобальних подій. Детальніше на цю тему мовою оригіналу.

автоматичний переклад

автоматичний переклад

Глобальна розмова

Прем'єр-міністр Афганістану: "Таліби все ще вірять у військову перемогу..."