гарячі новини

Міністр освіти Франції: Ми по-справжньому реформували систему пріоритетного навчання...

На наші запитання стосовно недоліків шкільної системи Франції та нових реформ відповіла міністр освіти Наджат Валло-Белькасем

читають зараз:

Міністр освіти Франції: Ми по-справжньому реформували систему пріоритетного навчання...

Text size Aa Aa

Софі Клоде, euronews:

“Пані міністр, дякую, що приєдналися до нас у Раді Європи під час Всесвітнього форуму з питань демократії. Останні дослідження систем освіти показали, що Франція посідає перше місце серед країн ОЕСР за соціальною нерівністю в навчанні. І вже досить давно”.

Наджат Валло-Белькасем, міністр освіти Франції:

“Необхідно розуміти, що ці дослідження стосуються учнів 15 років, тобто тут оцінюють шкільну систему, за якою вони вчилися весь цей час. Діти, які вчитимуться після запроваджених нами реформ, що набрали чинності від минулого року, зможуть бути оцінені за цією ж системою лише кілька десятиліть потому.

Тобто зміни, здійснені 2015 року – це перші реальні зміни за останні 30 років. Ми по-справжньому реформували систему пріоритетного навчання, ліквідували заклади, які були непотрібними, класифікували як пріоритетні початкові та середні школи, які до цього часу не отримували допомоги, і зараз потребують її. Наші реформи – це виділення додаткового фінансування, йдеться про майже півмільярда євро, призначених для пріоритетної освіти. Йдеться також про більші зарплатні для вчителів, які там працюють, оскільки саме в таких школах викладати найскладніше. Адже вчителі повинні знайти нові педагогічні методи, спрямовані на підтримку і більш індивідуальний підхід до учнів у пріоритетній системі навчання, ніж до учнів у звичайних закладах”.

Софі Клоде:

“Ми бачимо за даними програми PISA, що країни, які вважаються успішними, мають кращу підготовку вчителів, а також швидку систему оцінювання і виправлення помилок. Чи увійшли ці заходи до вашої реформи?”

Наджат Валло-Белькасем, міністр освіти Франції:

“Ми щойно ухвалили радикальну реформу стосовно шляхів просування кар‘єри викладача, стосовно їхніх зарплат, перевірок і оцінювань їхніх навичок. І це дуже важливо, оскільки вперше нам вдалося запровадити принцип заохочення – вчителі, які більше віддають себе роботі, отримають більше визнання, ніж інші”.

Софі Клоде:

“Чи не може Франція скористатись досвідом інших країн? Німеччина і Польща мали 2000-го року дуже низький рейтинг, але відтоді вжили заходів”.

Наджат Валло-Белькасем, міністр освіти Франції:

“Реформу середніх класів, якщо чесно, багато в чому надихнули Німеччина і Швейцарія, північні країни, особливо у міждисциплінарному питанні. Йдеться про те, аби в якусь мить певні предмети більше не мали таких жорстких рамок, про пристосування їх під учнів, яким важливо спілкуватися один з одним. Йдеться про надання учням можливості співпрацювати, співіснувати разом. Є чимало прикладів для натхнення”.

Софі Клоде:

“Чи може Франція взяти за приклад модель Швейцарії чи Німеччини у питаннях професійної підготовки?”

Наджат Валло-Белькасем, міністр освіти Франції:

“Я приділяю чимало уваги цьому проекту. Ми вирішили створити 500 нових закладів професійної підготовки у галузях майбутнього, де за 10 років, як ми бачимо, нам бракуватиме фахівців. З іншого боку, відверто кажучи, мене турбує те, наскільки багато наших відповідальних осіб та спостерігачів, які ведуть публічні дебати про освіту, не бачать, що зараз професійна освіта не має тієї ж важливості, як загальна освіта”.

Софі Клоде:

“Мене цікавить Ваша думка стосовно ще одного запитання. Національна рада з оцінки шкільної системи каже, цитую: “Система освіти Франції на даний час загрожує як майбутньому економічному зростанню, так і національній та соціальній єдності країни”.

Наджат Валло-Белькасем, міністр освіти Франції:

“Я ще раз повторюю, що оцінювання ведеться за результатами системи попередніх років. Воно не враховує кроків, здійснених від 2012 року. Зрозуміло, що до того часу ми потерпали від скорочення робочих місць. Я згодна, що не варто зводити все до кількісного питання, але коли бракує засобів, аби мати вчителя у кожному класі, коли бракує підготовлених викладачів, як то було до дві тисячі дванадцятого року, то зрозуміло, що немає жодної можливості нести відповідальність за учнів, за їхню різноманітність та нерівності між ними”.