гарячі новини

читають зараз:

Школи у Франції: чому система шкутильгає?


інсайдери

Школи у Франції: чому система шкутильгає?

У цій середній школі французького міста Марсель учням ставлять запитання… Вони піднімають руки і дають відповіді. Тут панує добра дисципліна і повага.

Школа розташована в одному з бідних і проблемних кварталів Марселя. Більшість учнів отримують фінансову допомогу, а їхні батьки заробляють менше 1000 євро на місяць. Подібні заклади називають школами пріоритетної освіти.

*Арно Саллаберрі, вчитель середньої школи Жан Мулен

“Найголовніше для нас – мати менше учнів у класі, ніж у інших школах, де може бути від 27 до 30 учнів. Тут зазвичай ми маємо 24 учні в кожному класі. Це набагато комфортніше. До того ж, ми створили групи за потребами. Тобто групи за рівнем знань. Із 2- класів ми сформували 3 групи за рівнем знань”.

Система пріоритетної освіти була запроваджена 1982 року, аби допомогти школам у бідніших районах Франції. Останні реформи було здійснено 2015 року.

Домінік Дюперре став директором школи 5 років тому. Він каже, що після його прибуття сталися відчутні зміни.

*Домінік Дюперре, директор школи Жан Мулен

“До реформи лише 40% учнів успішно складали іспити, і менше 50% з них йшли вчитися у старші класи. Зараз тих, що успішно складають іспити, вже 70%, і навіть більше в успішні роки, і 100% цих учнів прагнуть вчитися у старших класах, деякі у звичайних ліцеях, а інші – у професійних. Ці додаткові заходи пріоритетної освіти, наприклад, активніша участь у процесі навчання, розробка інноваційних педагогічних методів, сприяють підвищенню рівня освіти учнів”.

Чи є ця школа винятком із правил, коли йдеться про державну систему освіти у Франції? Особливо, якщо брати до уваги останній звіт щодо систем освіти у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку, який показав, що Франція посідає перше місце за нерівністю доступу до якісної шкільної освіти.

Понад тисяча шкіл у Франції класифіковані як школи пріоритетної освіти. Кожна п‘ята дитина ходить до такої школи.

Ми – у Бобіньї, передмісті Парижа. Наші прохання отримати дозвіл на зйомки у пріоритетних школах не задовольнили. Офіційна причина – надто багато запитів після публікації звіту про шкільні системи в Європі.

Валері Забріскі:

“Чому Франція посіла перше місце серед країн-членів ОЕСР за нерівністю в системі шкільної освіти? Ми – в одному з найбільш неспокійних передмість Парижа, і нам знову не дозволили знімати у школі. Тож ми попросили директора вийти за межі закладу і поговорити з нами”.

Веронік Декер працює у Бобіньї вже 30 років. І хоча її школу вважають пріоритетною, жінка каже, що додаткового фінансування заклад майже не отримує. Усі її учні походять з родин мігрантів. Ці сім‘ї отримали соціальне житло. І директорка не здивована, що Франція веде перед у нерівності в освіті.

*Веронік Декер, директорка початкової школи Марія Кюрі

“Рівність між державними та приватними школами відсутня, найкращі школи отримують фінансування від батьків, мають змогу відбирати учнів. А ми не маємо змоги збирати кошти серед батьків, і це добре. І не можемо відбирати наших учнів, і це також на краще. Але через це існує нерівність між приватними і державними закладами. Нерівність є навіть між різними державними школами, тому що держава мириться з існуванням на своїй території неблагополучних районів. І в таких районах школи перетворюються на гетто”.

Лоранс Блін прагне правосуддя. Не для себе, а для своїх синів. Її старший 14-річний син ходить до пріоритетної школи у Бобіньї. Але жінка вважає, що слово “пріоритетний” не має нічого спільного з цим закладом.

Години навчання були зменшені на чверть, гроші, обіцяні для найму та підготовки нових вчителів, так і не надійшли, хоча у школі торік з‘явилося півсотні нових учнів.

Лоранс та інші батьки подали скаргу. Вони стверджують, що їхні діти стали жертвами нерівності. А це, за їхніми словами, суперечить конституції і законам про освіту.

Лоранс Блін, мати учня пріоритетної школи:

“Відсутність заміни вчителів – дуже велика проблема. У цій школі мій син упродовж цілої навчальної чверті позаминулого року не мав вчителя англійської. Торік упродовж всієї чверті бракувало викладача історії та географії. І того ж року упродовж двох чвертей не було вчителя образотворчого мистецтва. А зараз від початку року бракує вчителя природознавства. Це занадто! Як тут може йтися про успішність дітей, коли бракує стільки вчителів? Чи матимуть вони той же рівень знань, що й діти зі шкіл, де весь рік вчителів вистачає?”

Як французька шкільна система докотилася до цього? Що пішло не так?

Наталі Монс складала звіт, який виявив нерівність у школах Франції. Ці нерівності, каже вона, мають багато різних аспектів. Але жінка не втрачає надію.

Наталі Монс, президент CNESCO (Національна рада з оцінювання шкільної системи):

“У Франції вже років 30 ми ведемо одну й ту ж політику щодо шкіл, ця політика не змінюється і не дає значних результатів боротьби проти соціальної нерівності в школах. Наприклад, від початку 1980-х років ми запровадили політику пріоритету в галузі освіти, але жодне дослідження не виявило якихось позитивних результатів. Звісно ж, надавати додаткові педагогічні ресурси школам у скрутному становищі дуже важливо. Це просто необхідно. Але якщо проаналізувати ці ресурси, то стає зрозумілим, що вони були дуже мало пов‘язані з навчанням”.

Повернімось до Марселя. У цій школі сьогодні роздають сертифікати про середню освіту випускникам, які завершили навчання торік. Це – дуже зворушлива мить для усіх цих учнів. Хоча результати цього закладу й поліпшилися, тут сподіваються на краще майбутнє, аби успішність стала правилом, а не винятком.

Домінік Дюперре, директор школи:

“Францію та французьку школу більше не можна назвати “соціальним ліфтом”, і тому треба змінити цю тенденцію. Потрібно повернути школі довіру, як того вимагають батьки, як того потребують учні. Це просто необхідно!”

Канал Euronews пишається тим, що завдяки журналістам, які працюють в усьому світі, може запропонувати Вам місцеве бачення глобальних подій. Детальніше на цю тему мовою оригіналу.

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

автоматичний переклад

інсайдери

Чи достатньо робить Європа для вповільнення глобального потепління?