гарячі новини

гарячі новини

читають зараз:

Майбутнє європейських досліджень у космосі


космос

Майбутнє європейських досліджень у космосі

Саміт Європейської космічної агенції проходить у мальовничому Люцерні у Швейцарії. Вирішальна зустріч на рівні міністрів відбувається кожні два роки, коли 22 країни-члени ЄКА протягом 2 днів обговорюють одну тему – майбутнє Європи у космосі. Після офіційної “сімейної” фотографії лідери зачинилися у залі і почали говорити про Міжнародну космічну станцію і ЕкзоМарс.

Today's #media briefing atclose of MinisterialCouncil willbestreamedlive ~ 13:30 CET, time tbc. Follow#ESACM16 https://t.co/dzeufCdN4j pic.twitter.com/NgJUaGbKRY

ESA (@esa) 2 décembre 2016

“Ви знаєте, засідання міністрів ніколи не проходить легко. Це моя 6-та зустріч Ради міністрів, вперше я представляю сторону Європейскої космічної агенції, і я Вам скажу – це все доволі важко!”, – розповідає Даніел Нойєншвандер із ЄКА.

Його колега Паскаль Ейренфройд з німецького аерокосмічного центру додає: “Завжди дуже важко знайти консенсус. В результаті ми його знаходимо, і завжди успішний, але перед тим ми проводимо дуже-дуже тяжкі дні і ночі”.

Підготовка до зустрічі в Люцерні теж була нелегкою – минулого місяця спусковий апарат “Скіапареллі” врізався у Марс, хоча мав на нього м‘яко приземлитися.

На місію ЕкзоМарс не вистачає 436 мільйонів євро, тому дуже ймовірно, що ця спільна програма Європи і Росії може бути відкладена.

“Насправді у нас були деякі сумніви. Водночас всі, хто мав знати, був абсолютно свідомий того, що ми продовжуємо працювати, не дивлячись ні на що. Ми працювали так, ніби фінансування вже було”, – каже Вінченцо Джорджіо, віце-президент Thales Alenia Space.

We're lookingforwardto testingourESA_TGO</a>&#39;s science instruments in <a href="https://twitter.com/hashtag/Mars?src=hash">#Mars</a> orbitnextweek! Full story: <a href="https://t.co/1WQODYkXY8">https://t.co/1WQODYkXY8</a> <a href="https://twitter.com/hashtag/ExoMars?src=hash">#ExoMars</a> <a href="https://t.co/3xfwoKIFAl">pic.twitter.com/3xfwoKIFAl</a></p>&mdash; ESA_ExoMars(@ESA_ExoMars) 18 novembre 2016

І цей вибір – продовжувати працювати над програмою ЕкзоМарс, був правильним. Вже стало відомо, що італійський уряд вирішив долучитися до проекту і вкласти в нього свою частку – 35 мільйонів євро.

“Я не думаю, що це питання конфлікту між країнами, це, скоріше, різні точки зору, бо Італія має певні пріоритети, і мої пропозиції ґрунтувалися саме на цих пріоритетах. Для нас програма ЕкзоМарс дуже важлива”, – твердить Стефаніа Джанніні, міністр освіти Італії.

В результаті було вирішено підтримати ЕкзоМарс – до фінансування долучилися також Франція і Велика Британія, тож місія вже абсолютно забезпечена до 2020 року.

На таке рішення звісно, вплинули унікальні знімки Марса, зроблені космічним апаратом ExoMars TGO.

“Завжди є проблеми, ніколи не буває все ідеально. Треба вчитися на помилках і йти далі. Однак я думаю, що також вплинуло на рішення про фінансування і те, що нам вдалося провести першу частину програми ЕкзоМарс. Але все ж йдеться про потенціал, вплив і захват від цієї місії, а також унікальних досліджень, які вона передбачає”, – розповідає Девід Паркер з ЄКА.

Ще один проект, який потребує значних фінансових вливань, – Міжнародна космічна станція.

В Європейській космічній агенції вирішили, що вона продовжуватиме роботу як мінімум до 2024 року. Однак лишається велике питання – коли її замінять і чим?

“Німеччина зробила свій внесок для продовження роботи Міжнародної космічної станції до 2024 року за підтримки нашого уряду. Однак що буде далі поки невідомо, саме це ми плануємо обговорювати зараз і наступного року з нашими європейськими партнерами”, – каже Паскаль Ейренфройд.

А президент Французької космічної агенції Жан-Ів Ле Гай налаштований оптимістично: “Майбутнє Міжнародної космічної станції вирішуватиметься на переговорах з нашими партнерами. Ми майже впевнені, що буде йти мова про нові дослідження. Ми будемо говорити про Місяць, про Марс, причому ці проекти не виключають один одного”.

Однак не всі місії були затверджені на саміті. Наприклад, місія, яка вивчає можливості зміни курсу астероїдів для того, щоб захистити Землю від можливого падіння астероїду. На це дослідження вчені шукали більше 100 мільйонів євро, однак їм це не вдалося.

“Всі країни мають зробити фінансовий внесок у Міжнародну космічну станцію, а також програму ЕкзоМарс та інші місії. Причина саме в цьому, а не в тому, що ми не зацікавлені”, твердить Паскаль Ейренфройд.

Підсумовуючи, 508 мільйонів євро буде витрачатися щороку на космічні наукові місії.

“2018 має стати чудовим роком. Ми запустимо Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба – найбільший з усіх, що існували раніше. Європейська місія BepiColombo планує політ на Меркурій. До того ж, ми старанно працювали над науковою програмою щодо місії на Юпітер та на його крижані супутники, це має бути неймовірно”, каже Девід Паркер.

Ще одна важлива річ – перехід з ракетоносія Аріан 5 до дешевшого Аріан 6, його запуск запланований на 2020 рік.

Крім того, мільйони євро витрачатимуться на спостереження Землі з космосу.

“Нам потрібна підтримка у Швеції, Німеччині, Італії, Іспанії і Франції. Нам треба, щоб всі європейські компанії, які працюють над проектами в космосі, об‘єдналися, лише всі разом ми можемо досягти того рівня, який зараз мають американці. Вони витрачають в 10 разів більше, ніж ми, європейці, на ідентичні речі”, каже французький науковець Тьєррі Мандон

В цілому, бюджет на наступні три роки складає трохи більше 10 мільярдів євро. Європейська космічна агенція підрахувала, що на її проекти необхідно 11 мільярдів євро, тож рішення на рівні міністрів показує, що політики вірять у майбутнє європейського дослідження космосу.

вибір редактора

наступна стаття
Канада - чемпіон космічної робототехніки

космос

Канада - чемпіон космічної робототехніки