гарячі новини

Право на забуття або захист персональних даних у ЄС

Почистити свою інтернет-репутацію стало можливим, принаймні в ЄС. "Право на забуття" допоможе всім, за бажанням, змити свої цифрові відбитки у мережі

читають зараз:

Право на забуття або захист персональних даних у ЄС

Text size Aa Aa

Вам не до вподоби, коли Ваше приватне життя виставляють проти Вашої волі на показ усьому світові у пошукових системах? Вам набридли усі ці соціальні медіа, що поширюють псевдо-плітки і завдають шкоди Вашій репутації? Не хвилюйтеся! Ви можете взяти під контроль Ваше існування у мережі. Європа дотримується запровадження нового фундаментального права: “Права на забуття”. Що це означає? Спробуємо знайти відповіді у Ла-Коруньї, іспанському місті на березі моря, де живе Маріо. Саме завдяки Маріо “право на забуття” стає зараз реальністю.

Ганс фон дер Бреліє, euronews:

“Ми маємо зустріч із Маріо, людиною, яка поставила Google на коліна. Мене дуже цікавить ця історія”.

Маріо був роздратований: щоразу, коли в Google з‘являлося його ім‘я, пошуковик автоматично давав посилання на давню статтю про примусовий продаж його будинку за борги. Чоловік попросив Google дисоціювати його ім‘я від цієї застарілої інформації.

Боротьба з інтернет-гігантом тривала кілька років. 2014-го року Європейський суд ухвалив історичне рішення: Маріо має право бути забутим.

Ганс фон дер Бреліє, euronews:

“Ви змінили Європу і навіть трохи змінили світ. Чому Ви вдалися до таких дій?”

Маріо Костеха Гонсалес, блоґґер, юрист, засновник платформи REPUTACIONDIGITAL.ONLINE:

“Google просто ігнорував мене. Ми – європейці, а тому нічого не могли вдіяти. Виникла необхідність у зміні ситуації. Коли поставала проблема з пошуковим сервісом, звичайний європеєць повинен був сам звертатися безпосередньо до Сполучених Штатів. Дуже складно протистояти такому гіганту як Google, адже його лобіюють у впливових колах. Ситуація з постановами Європейського суду раніше не була нормальною: великі технологічні компанії та пошукові платформи поводилися так, наче вони були у світі беззаконня дикого заходу, вони просто діяли, як їм заманеться. Тому виникла реальна потреба в законі”.

Всюдисутність смартфонів, необачна зміна поведінки з тенденцією “давайте ділитися інформацією” та всепроникність соціальних мереж генерують невпинний потік повідомлень огидного змісту та приватних фото.

Реформа захисту даних Європейського Союзу посилює права громадян, вона спрямована на захист особистої інформації, незалежно від того, де вона введена, обробляється і зберігається, навіть за межами ЄС. Коли європеєць більше не хоче, щоб його особиста інформація фігурувала в пошуку, вона може бути видалена.

Filming INSIDERS on Data Protection in Spain

У Мадриді ми зустрілися з адвокатом Маріо. Він вказав нам на кілька проблем: “право на забуття” поширюється на звичайних європейців, як Маріо, але не на публічних осіб. Але як дати точне визначення поняттю “публічна особа”? І ще одне запитання: скільки років має минути, перш ніж інформацію можна вважати застарілою?

Постанови “Права на забуття” зараз підлягають голосуванню у Європарламенті та Раді ЄС, наступного року закон набуде чинності.

Ганс фон дер Бреліє, euronews:

“Як саме від травня 2018-го року посилиться захист особистих даних кожного європейця?”

Хоакін Муньос Родрігес, адвокат:

“Нове європейське законодавство розширило концепцію “права на забуття”. Воно поширюватиметься не лише на пошукові системи, але також і на інші платформи в інтернеті. З травня наступного року усі користувачі можуть звернутися до інтернет-компаній і попросити їх видалити інформацію, що є неточною, застарілою чи ще якоюсь. Окрім того, ці веб-сайти повинні інформувати системи пошуку про внесені зміни, аби вони теж видаляли чи блокували всі наявні посилання, пов‘язані з видаленою інформацією”.

Дві третини європейців занепокоєні тим, що не мають повного контролю над своїм існуванням в інтернеті.

Ділитися приватною інформацією з друзями – добре, але ділитися плітками з цілим світом – неприпустимо. Особливо коли йдеться про проблеми у школі.

Марта, вчителька фізкультури, погодилася поговорити з нами за умов анонімності. Кібер-шантаж і залякування перетворилися на справжню проблему: деякі учні викладають фото вчителів на порнографічних сайтах. З Мартою цього не сталося, але все одно вона побоюється, що втратить контроль над приватністю в інтернеті.

Марта, вчителька фізкультури:

“Батько одного з моїх учнів знайшов мій особистий номер телефону і через платформу WHATS-APP почав надсилати мені повідомлення. Він пише, що не згоден з моїми методами викладання. Незабаром він почав ображати мене. У повідомленнях були дуже сильні образи, дуже брудні… Врешті-решт він перейшов на погрози: “Не виходь на вулицю сама… Оглядайся, якщо не хочеш, щоб із тобою найближчим часом щось сталося”. Особисто для мене дуже важливо мати контроль над моїм ім‘ям, іміджем, фотографіями, інформацією та приватним життям. Це фундаментально”.

Залякування в інтернеті між підлітками теж набирає обертів, розповіли нам у центрі з допомоги дітям, базованому в Мадриді.

За останні 3 роки веб-шантаж набув велетенських масштабів. Психологи не встигають відповідати на всі дзвінки. Подібні залякування призводять до депресії, анорексії, самотравмування, самогубства.

Аби обмежити можливу шкоду, надзвичайно важливо видаляти скандальні фото та повідомлення якомога швидше.

Ганс фон дер Бреліє, euronews:

“Наскільки просто чи складно видаляти особистий контент, коли він вже розміщений у світовій мережі?”

Летісія Мата Майранл, директор платформи ANAR HELPLINE:

“У випадку видалення фото чи відео сексуального змісту з дітьми чи підлітками процедура дуже проста і ефективна. Але коли йдеться про текстові повідомлення з образами, ми констатуємо досить пасивну поведінку з боку адміністративної системи, яка опікується управлінням соціальних мереж. Головна проблема з неповнолітніми та підлітками полягає у тому, що зазвичай вони дуже недостатньо поінформовані про можливі ризики і не уявляють їх. Тож вони досить часто публікують і діляться своєю приватною та інтимною інформацією у соціальних мережах”.

Йдеться про захист приватного життя, а не про переписування історії чи обмеження свободи преси. Маріо й сам колись став на захист свободи слова у складні часи диктатури Франко. Але його сьогоднішня боротьба зовсім інша: повернути контроль над персональними даними.

Маріо Костеха Гонсалес, блоґґер, юрист, засновник платформи REPUTACIONDIGITAL.ONLINE:

“Я боровся упродовж 6 років і дуже задоволений результатами. Ми відкрили двері до змін у Європі, показали шлях, яким потрібно йти. Справа на цьому не завершується. Нам необхідне сильне законодавство, аби європейські громадяни могли повернути собі контроль над персональними даними. Вони самі повинні вирішувати, коли хочуть розмістити чи видалити приватну інформацію зі світової мережі. Кожен громадянин має право сам вирішувати за себе”.

Почистити свою інтернет-репутацію стало можливим, принаймні в Європейському Союзі. “Право на забуття” допоможе всім, хто цього бажає, змити свої цифрові відбитки у мережі.