гарячі новини

"Хартія нишпорок" або як захистити особисті дані в інтернеті

Новий британський закон "про повноваження на досудові розслідування" прозвали "Хартією нишпорок". Як на нього реагують британці?

читають зараз:

"Хартія нишпорок" або як захистити особисті дані в інтернеті

Text size Aa Aa

*“Чи дали б Ви свій телефон незнайомцю?”

“Хартія нишпорок” не залишить Вам вибору!”.*

Це відео зняла на вулицях Лондона правозахисна британська організація Liberty.

Темою відеоролика стало дуже серйозне питання: новий закон про масове стеження під назвою “Білль про повноваження на досудові розслідування”. Його прозвали “Хартією нишпорок”.

Він, начебто, покликаний посилити боротьбу проти організованої злочинності та тероризму і дозволяє поліції, розвідці та 40 іншим державним відомствам і департаментам – від Агенції з безпеки харчів та міністерства охорони здоров‘я до пенсійних фондів – мати доступ до особистих даних населення. Ситуація безпрецедентна.

Сілкі Карло, керівник відділу стратегії, організація LIBERTY:

“Дані про наші контакти, кому ми надсилаємо електронні листи, кому телефонуємо, кому надсилаємо SMS і коли, всі наші дії в інтернеті тепер можуть бути доступними для розслідування не тяжких злочинів. Немає навіть необхідності у формулюванні цілей спостереження. Тобто поліція та розвідка можуть зламати комп‘ютер або й тисячі комп‘ютерів, і не зобов‘язані вказувати, хто є ціллю стеження. Навіть після закінчення такого стеження вони не зобов‘язані інформувати, що здійснили його. Тобто тисячі людей опиняться під наглядом, у їхні приватні життя втручатимуться, зламуватимуть їхні телефони, прослуховуватимуть дзвінки, а вони навіть ніколи не дізнаються про це”.

Серед найбільш спірних заходів – вимога до операторів, особливо до інтернет-провайдерів, зберігати упродовж року архіви переглядів усіх користувачів на пошукових платформах.

У грудні Європейський суд назвав ці повноваження надмірними і засудив масове і невибіркове збереження усіх даних. Можливо, поки “Брекзит” ще не втілено у життя, таке рішення суду змусить Лондон переглянути законопроект.

Девіду Андерсону, незалежному оглядачу британського антитерористичного законодавства, доручили проаналізувати корисність нових повноважень.

Девід Андерсон, експерт з питань антитерористичного законодавства Великої Британії:

“Усі повноваження, якими користуються чи хочуть скористатися поліція та розвідка у цій країні, зараз дуже чітко визначені, усе розписано чорним по білому. Так раніше не було, і в більшості країн світу воно й досі так не є. Після ретельного вивчення 60 випадків я дійшов висновку, що ці повноваження дійсно корисні. Наприклад, у кібербезпеці, у захисті проти ворожих намірів іноземних держав, у ситуаціях з утриманням заручників та пошуку зниклих безвісти, і, звичайно ж, у розслідуванні тяжких злочинів”.

Ефективність масового стеження, утім, є спірною. 2013-го року вбивство на вулиці британського солдата Лі Ріґбі двома ісламськими екстремістами шокувало громадськість. Обидва чоловіки були відомі службам розвідки, де мали детальну інформацію про їхні злочинні наміри.

Але ця інформація пройшла поза увагою. Кілька конфіденційних звітів, викладених інформатором Едвардом Сноуденом, вказували, що :“обсяг даних і можливості стеження, які мають у своєму розпорядженні спецслужби, перевищують їхні можливості обробки даних, і це триває роками”.

Валері Ґорія, euronews:

“Ні спецслужби, ні поліція, ні міністерство внутрішніх справ не відкрили своїх дверей на наші прохання дати інтерв‘ю. Так само і так званий досудовий трибунал, який має розслідувати випадки перевищення повноважень поліцією та розвідкою. Навіть його адресу тримають у секреті. Ми лише знаємо, що за останні роки кількість скарг невпинно зростає. А новий закон додасть суддям ще більше роботи”.

Джейсон Паркінсон живе під наглядом поліції роками. Через свою роботу журналіста разом з кількома іншими колегами він потрапив до секретної бази даних британської поліції у категорію “національний терорист”.

Їм вдалося отримати доступ до їхніх файлів завдяки британському закону про захист особистих даних, журналісти подали позов до суду.

У складі національної профспілки британських журналістів Джейсон бореться проти нового закону, який, за його словами, загрожує його професії та джерелам інформації.

Джейсон Паркінсон, відео-журналіст:

“Розвідка повинна зосередити увагу на речах, які дійсно загрожують суспільству та країні. Шпигування за людьми, аби лише тримати в курсі уряд, ставить нас на дуже слизький шлях. Ба більше! Люди, які ставали інформаторами, більше не матимуть захисту. Вони просто боятимуться вийти на зв‘язок із журналістом, інформувати його про якусь скандальну ситуацію, і житимуть у страху бути впійманими”.

На додачу до інтрузивності, цей закон також задорогий і технічно надто складний для втілення, кажуть оператори мобільного зв‘язку та інтернет-провайдери.

Сумнівна і його ефективність, каже один із противників “Хартії нишпорок”. Шифрування, приватні віртуальні мережі, приховані сервіси та інші методи захисту від стеження вже добре відомі. Особливо журналістам та захисникам прав людини. Але також і злочинцям. І попит на ці методи захисту серед користувачів постійно зростає.

Едріан Кеннард, директор компанії ANDREWS & ARNOLD LTD:

“Є справжній ризик того, що всі ці кошти витратять, а користі не буде жодної. Відомо, що злочинці уникають стеження. І звичайні люди, яких непокоїть це втручання у приватність, теж навчаться її захищати. Найкраще, що ми можемо зробити як інтернет-провайдер, це інформувати наших клієнтів і вчити їх. Ми можемо допомогти їм встановити кодовану електронну пошту. І тут не йдеться про антиурядові кроки. Уряд перебуває зараз на тому ж боці паркану, що й злочинці. Влада намагається упхнути свого носа у наш інтернет-трафік і перехопити обмін інформацією. Тож для захисту від цього підійдуть ті ж самі методи, що й під час захисту від злочинців”.