гарячі новини

читають зараз:

Чи зацікавлена Європа інвестувати сама в себе?


real economy

Чи зацікавлена Європа інвестувати сама в себе?

Вітаємо у “Реальній економіці”. Ведуча – Метреї Сітараман. Цього тижня ми у Європейському інвестиційному банку в Люксембурзі. І це дуже доречне місце, щоб дізнатися, чи варто мені купувати додаткові блоки LEGO, аби краще пояснити Вам, яких інвестицій потребує Європа… чи то у громадський транспорт, в енергоефективні авто чи у міську інфраструктуру.

Інвестиційні рівні покращилися від часу кризи, але погляньмо на прогнози на 2016, 2017 та 2018-й роки і побачимо, що інвестування стагнує, а в деяких випадках рівень навіть нижчий за докризовий!

Поставимось до завдання підвищення інвестиційних рівнів, як до вирішення головоломки Кубика Рубіка. Матимемо справу зі складним набором бар‘єрів: від правового кадру, до обсягу ринку та політичної невизначеності.

Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми був Європейський фонд стратегічних інвестицій (ЄФСІ), про який ми розповідали Вам упродовж 2-х років. Підіб‘ємо підсумки його роботи.

Курс для початківців

Європейський фонд стратегічних інвестицій мав на меті заповнити інвестиційну шпарину у Європі на суму 500 мільярдів євро. За 1,5 року від часу свого створення ЄФСІ затвердив сотні інфраструктурних проектів та угод для малого і середнього бізнесу в Європі.

Загалом ЄФСІ зібрав 30,2 млрд євро фінансування, що, за очікуваннями, має генерувати 164 млрд євро інвестицій. Це лише половина запланованої ЄФСІ на 2018 рік суми, яка має досягти 315 млрд євро.

ЄФСІ 2)593531_EN.pdf пропонує продовжити у часі цей трирічний інвестиційний план. Що це означатиме? Гарантовані кошти ЄС збільшаться на 10 млрд євро, а капітал Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), використаний на проекти ЄФСІ, підвищать до 2,5 млрд, що сприятиме зростанню базової суми ЄФСІ до 33,5 млрд і наблизить фонд до мети – зібрати 500 млрд євро інвестицій у ЄС.

Бачення ситуації очима президента ЄІБ Вернера Гоєра

Метреї Сітараман:

“Хто розкаже нам про похмурість чи обнадійливість інвестиційної ситуації в Європі краще за президента Європейського інвестиційного банку Вернера Гоєра?

ЄФСІ, ЄФСІ 2 та стагнація у інвестиційних рівнях, можливо, вказують на те, що інвестування у ризикові проекти не впливає на зміну середовища? Чого тут бракує?”

Вернер Гоєр:

“Тут йдеться не лише про прискорення процесу інвестування, але і про необхідність зробити середовище більш сприятливим для більшого обсягу інвестицій. І саме в цьому, на мою думку, ми застрягли.

Ліквідності є досхочу. До того ж, я вважаю, що наявні проекти дуже цікаві. Але чому ця ліквідність не спрямовується на ці проекти? Просто наразі ще бракує довіри людей для перезапуску інвестиційного механізму”.

Метреї Сітараман:

“Корпорації інвестують втричі більше коштів за уряди. Як підштовхнути уряди до інвестування?”

Вернер Гоєр:

“Людям потрібна якась визначеність у плануванні. Якщо людина, від якої очікують інвестицій у відновлювані джерела енергії, не впевнена, що умови запровадження цих джерел енергії у вже наявну систему зміняться за 2, 3 чи 5 років, тоді ця людина дуже неохоче йтиме на ризик і не інвестуватиме.

Провідне завдання урядів на сьогодні – забезпечити впевненість. Інфраструктура залишається слабким місцем, до речі, як у Сполучених Штатах, так і в Європі. Ми повинні терміново покращити наші цифрові структури, тобто схеми, в яких, наприклад, поєднуються електропостачання зі збором даних у реальному часі. Іншим таким прикладом є авто- та залізничні шляхи та їхнє енергозабезпечення”.

Як Лісабон інвестує в інфраструктуру?

Лісабон – одне із тих міст, що зараз намагаються заповнити інвестиційну шпарину, спричинену падінням ринку в Португалії, де місцева влада не може просити кошти на ринку капіталу, а банки не дуже хочуть давати муніципалітетам довгострокові позики, яких вони потребують.

Далін Хассан побувала в Лісабоні, аби побачити, як там планують інвестувати в інфраструктуру та відновлення міста

Далін Хассан, euronews:

“Амбітне бачення недешевої місії… Лісабон планує відновитися завдяки кільком інфраструктурним проектам. Новий вигляд міста коштуватиме 250 мільйонів євро. Це – позика від ЄІБ у рамках Європейського інвестиційного плану. Як Лісабону вдається заробити такі кошти?”

Мета? Зробити місто більш привабливим для відвідування, життя і роботи. Завдання місцевої влади? Покращити якість життя людей та генерувати більше інвестицій.

На додачу до позики ЄІБ, муніципалітет виділив ще 274 мільйони євро на поновлення вигляду міста та пожвавлення певних галузей економіки.

Фернанду Медіна, мер Лісабона:

“Усю цю суму – 524 мільйони євро – з державних коштів, з позики ЄІБ та від влади Лісабона інвестують найближчими роками. Це інвестування сприятиме зростанню і приваблюватиме чимало приватних інвестицій. Адже відновлення міста є ключовим фактором для стимулювання приватних інвесторів”.

Вирішення найболючіших проблем посідає центральне місце у плані інвестицій. 185 мільйонів євро виділено на створення нової дренажної системи Лісабона для уникнення повеней. Вона включатиме побудову двох тунелів, що створить 1,5 тисячі робочих місць під час втілення проекту.

Жозе Феррейра, керівник проекту:

“План побудови нової дренажної системи Лісабона втілять у життя за 15-річний період. На місці, де ми зараз перебуваємо, ми й почнемо перше буріння для побудови тунелю завдовжки 5 кілометрів”.

Відновлення міста та побудова соціального житла, як у кварталі Boavista, є надзвичайно важливими чинниками для приваблення приватних інвесторів.

GABRIEL COUTO – одна з таких будівельних компаній. Вона виграла державний тендер на 4 мільйони євро для побудови 50 осель.

Жозе Педру Аґілар, керівник будівельного проекту, компанія GABRIEL COUTO:

“Два чи три роки тому було просто неможливо мати подібні проекти. Але для будівельних компаній, що існують у Португалії, навіть і тепер подібних проектів бракує. Нам потрібно набагато більше. У даному випадку за такий проект між собою конкурують 15 чи й 20 будівельних компаній”.

Схожі проблеми постали в усій Європі: спробувати збалансувати бюджет, створити можливості для інвестицій та привабити інвесторів для стимулювання зростання.

Інтерв‘ю з Вернером Гоєром, частина друга

Метреї Сітараман:

“Міста, як Лісабон, намагаються стати раєм для інвесторів. І це, в свою чергу, акцентує увагу на браку інвестування для малих та середніх компаній Європи. Саме вони є найбільшими працедавцями в ЄС. Чи йдеться тут лише про брак доступу до фінансування, чи про дещо більш серйозне?”

Вернер Гоєр, президент Європейського інвестиційного банку:

“Якби уряди взяли на себе відповідальність створити середовище, в якому ми би були повинні інвестувати, якби вони сприяли йому, тоді, я певен, виникла би тенденція легше йти на більший ризик, тоді б ми знову повернулися до підприємницького настрою, який завжди був характерною рисою нашого малого та середнього бізнесу в Європі.

Доступ до фінансування на континенті є проблемою, бо 80% фінансування малого й середнього бізнесу і корпорацій проходить через банки, а не фінансові ринки. Тому ми й досі маємо величезну інвестиційну діру”.

Метреї Сітараман:

“Але чи почнуть приватні банки давати позики?”

Вернер Гоєр:

“Будьмо відвертими! Простір для маневреності комерційних банків цього разу дуже зменшився. Тепер, на мою думку, завданням державних банків є перезапуск інвестиційного механізму завдяки фінансуванню гарних проектів.

Цього року, я впевнений, ситуація стабілізується також і завдяки процесам виборів у багатьох країнах Європи. Думаю, це дасть нам новий поштовх!”

Метреї Сітараман:

“Пане Гоєре, дякую! А глядачам – до побачення у наступному випуску!”