BREAKING NEWS

Now Reading:

"Королева фей" Перселла у Відні


музика

"Королева фей" Перселла у Відні

In partnership with

Данина магії! Магії Шекспіра, магії сцени та магії кохання…

“Королеву фей” нещодавно презентували на сцені віденського Театру “Ан дер Він”. Ансамблем Les Talens Lyriques керував Крістоф Руссе.

Опера Перселла є справжньою головоломкою для постановників, адже вона належить до жанру напів-опер : у ній поєднано розмовні діалоги за мотивами “Сну літньої ночі” Шекспіра з музичними сценами, інтегрованими до дійства.

У Відні знайшли чудове рішення, аби не наганяти на глядачів нудьгу надто тривалою постановкою.

Маріям Клеман, режисер-постановник:

“Для “Сну літньої ночі” дуже типово те, що це – театр у театрі. На тлі основної п‘єси, де грають актори, інші актори готують виставу про історію Пірама і Фісби. Тож ми вирішили, що додамо у постановці ще один прошарок дії, в якому йтиметься про людей, що готують свою постановку в опері “Королева фей”. Для нас це гарний привід показати чоловіків і жінок, які дуже близькі нашому досвіду, показати глядачам емоції, сутність, стосунки, усе те, що нас зворушує, і що здатне зачепити глядачів, навіть якщо вони не знайомі зі світом театру, опери й репетицій”.

Крістоф Руссе, диригент:

“У цій музиці стільки шарму, стільки привабливості завдяки цій манері поєднувати весь музичний досвід Європи, зокрема Італії, звісно ж. Є також багато елементів французької музики, на які автор спирається: тобто співи хору, танці, а також якась інтимність. Але, звичайно ж, є й елементи англійської музики: поліфонії з дивовижними дисонансами, які Перселл використовує для музики оркестру, а також щирість усіх цих коротеньких пісень, які йдуть у п‘єсі одна за одною”.

Нова постановка інтегрувала до дійства і типові для опери бароко елементи – фарс та маскування.

Крістоф Руссе, диригент:

“Хоча у творі гучно звучать фанфари, труби та литаври, я б назвав найбільш цікавим у музиці Перселла його емоційний бік, його сентиментальність. Я намагаюся зворушити публіку цими тонкими моментами, делікатністю. Така музика вимагає тонкої інтерпретації, її не можна виконувати знаскоку, її треба викохувати, переконуватися, що кожен окремий інструмент і кожен співак надзвичайно обережні, аби не зруйнувати цей ефект витонченості”.

Маріям Клеман, режисер-постановник:

“Зачарований ліс у творах Шекспіра є метафорою, що стосується багатьох речей… Цієї ночі, у цьому просторі, саме в цей час люди проживають зовсім новий для них досвід, і все це змінить їх, матиме на них величезний вплив… Так, це ліс і ніч, але зала для репетицій, сама сцена, усі ці тижні підготовки спектаклю – це теж своєрідний зачарований ліс, місце, де відбувається магія, де народжуються і зникають почуття, де створюється щось по-справжньому магічне”.

Editor's choice

Next Article

музика

Майстри та шедеври музики на оперній сцені Оману