гарячі новини

гарячі новини

читають зараз:

Крижані таємниці Плутона


космос

Крижані таємниці Плутона

Джеремі Вілкс, euronews:

“Вітаю у програмі “Космос”. Цього місяця ми побуваємо у найбільш віддаленому місці нашої Сонячної системи, тобто на карликовій планеті Плутон. Виявляється, що ця планета ще більш дивовижна, ніж вважали до того, з усіма непоясненими явищами на її поверхні. Ми знайшли деяких із провідних європейських експертів цієї крижаної планети, аби отримати пояснення”.

Плутон був загадкою відколи його виявили у 1930 році. Спочатку його назвали планетою, але 2006-го року класифікували як карликову планету. Чим більше ми про нього дізнаємось, тим більше він притягує увагу вчених.

Елліот Сефтон-Неш, дослідник планет, ЄКА:

“Однією з найважливіших речей, яку варто розуміти щодо Плутона, є його реальний розмір у порівнянні з рештою Сонячної системи. Аби краще пояснити масштаб та відстані, ми прийшли на пляж. Якщо я намалюю Сонце у вигляді кола з діаметром 30 см, то потрібно відійти на 35 кроків, щоб намалювати Землю у такому ж масштабі.

Якщо 30-сантиметрове Сонце он там, Земля повинна бути десь тут і матиме 3 мм в діаметрі. Якби нам довелося малювати Плутон у тому ж масштабі, його розмір був би лише 0,3 мм, і йти до нього звідси треба один кілометр.

Звісно ж, я не можу намалювати планету розміром у 0,3 мм. Тому я намалюю Плутон більшим. Якщо це – Плутон, то ось його найбільший супутник – Харон, який приблизно вдвічі менший за нього. У Плутона є й 4 інші супутники: Стікс, Нікта, Кербер і Гідра. Тож у системі навколо Плутона відбувається чимало всього, це не просто холодний, мертвий і крижаний камінь”.

Людство вперше змогло роздивитися Плутон ближче 2015-го року, коли космічний апарат NASA New Horizons пролетів повз карликову планету та його супутники. Його дослідження показали небачені досі явища.

Дослідники, що працювали з апаратом New Horizons, поміж них Бернар Шмітт і Танґі Бертран, були просто заворожені. Вони побачили віддалений світ, що був зовсім не схожий на кам‘янисті планети, як Земля чи Марс, або на газові гіганти, як Юпітер і Сатурн. Плутон зовсім інший.

Танґі Бертран, аспірант з Університету П‘єра і Марії Кюрі:

“Коли New Horizons дістався до Плутона, ми були вражені топографією планети. Чому? Тому що там є гори заввишки 4 км, а також велетенський басейн, розташований на 3 км нижче середнього рівня. І ці топографічні розбіжності просто надзвичайні для такої маленької планети, як Плутон”.

6 гігабайтів зображень і наукових вимірів, які New Horizons надіслав на Землю, змогли заповнити деякі прогалини наших знань про Плутон.

Під час детального аналізу отриманої інформації команда науковців відкрила дивовижний крижаний світ. Бернар і Танґі привели нас до замерзлого озера поблизу Гренобля і розчистили сніг, аби мати змогу порівняти те, що ми бачимо на Землі, з тим, що виявили на Плутоні.

Бернар Шмітт, науковий керівник досліджень, CNRS (Національний Центр наукових досліджень Франції):

“Водний лід тут має температуру близько нуля. Як і в усіх льодовиках, наприклад, у Альпах. Тому він досить м‘який, він тане і формує льодовики. А на Плутоні лід замерз до температури -230 за Цельсієм, тому він твердий як камінь. Ось чому, власне, з цього льоду на Плутоні сформувалися гори”.

Тобто гори на Плутоні – це водний лід, який місцями змішаний з плямами замерзлого метану, а величезний льодовик у формі серця на його поверхні утворився з азоту.

Дослідники вважають, що Плутон також має чітко визначені сезонні цикли, якими можна було би пояснити деякі з надзвичайних явищ на його поверхні.

Танґі Бертран, аспірант з Університету П‘єра і Марії Кюрі:

“Екватор для нас – справжня таємниця. Там немає тимчасового льоду, є лише крижаний цоколь із водного льоду, покритий чорною смолою, яка утворилася внаслідок фотолізу криги під дією ультрафіолетових променів. Тому існує дуже великий контраст кольорів між темними зонами екватора і блискучими зонами на півночі, а також зоною цього гігантського льодовика з азоту завбільшки з Францію”.

Вважають, що цьому льодовику, відомому під назвою Sputnik Planitia, ще немає мільйона років, тобто він дивно молодий за планетарними стандартами. Вчені так і не дійшли спільної думки щодо природи його формування та оновлення.

Краще розуміння Плутона може допомогти нам глибше зрозуміти Сонячну систему загалом, тому науковці певні, що є вагомі підстави для нової експедиції до цієї планети.

Елліот Сефтон-Неш, дослідник планет, ЄКА:

“Я думаю, було би просто фантастично спрямувати туди посадковий модуль, аби по-справжньому зрозуміти насамперед структуру та мінералогію, і дослідити їх у певному проміжку часу. Тому що наразі ми бачили Плутон лише в одну мить його обертання, а сезонні зміни можуть бути дуже динамічними, якщо стежити за ними упродовж цілого року”.

Танґі Бертран, аспірант з Університету П‘єра і Марії Кюрі:

“Все це цікаво, саме тому нам хочеться змоделювати той світ, здійснювати експерименти, аби спробувати зрозуміти, як він функціонує, адже на Плутоні є своєрідний клімат, існує своя атмосфера, є різні види льоду, але все зовсім інакше, ніж на Землі”.

Бернар Шмітт, науковий керівник досліджень, CNRS (Національний Центр наукових досліджень Франції):

“Ми навіть не уявляли, що мали таку динамічну планету на такій відстані від Сонця. Це викликає величезну кількість додаткових запитань, але космічну місію, яка дає більше запитань ніж відповідей, можна вважати цілком вдалою”.

Ще кілька років тому Плутон та його супутники були для нас лише малесенькою плямою пікселів у телескопах, містичними крапками у поясі астероїдів за орбітою Нептуна. Зараз ми знаємо його краще, але хочемо дізнатися ще більше…

вибір редактора

наступна стаття
У пошуках екзопланет

космос

У пошуках екзопланет