гарячі новини

гарячі новини

Забуті скарби Кіпру

Возз'єднання Кіпру... Надії на економічний поштовх, подолання безробіття та спільний добробут грецької та турецької громад

читають зараз:

Забуті скарби Кіпру

Text size Aa Aa

Анна – грецька кіпріотка. Орхан – кіпріот-турок. Разом вони відкривають для своїх співвітчизників спадщину цього середземноморського острова. Від 1974-го року Кіпр розділений між турецькою громадою на Півночі та греками на Півдні.

Сьогодні екскурсоводи супроводжують групу грецьких кіпріотів, що прибули подивитися на середньовічне місто Фамагуста на півночі острова. Колись це місто було найбільшим портовим і промисловим центром Кіпру, де мирно співіснували обидві громади.

Анна Марангу, археолог, історик-мистецтвознавець:

“Здавна й до сьогодні ми мали цю спільну культурну спадщину. Ми можемо жити разом і довели це, тому що грецькі й турецькі кіпріоти завжди співпрацювали”.

Спільне процвітання… Це – одна з надій, яку можуть принести мирні переговори. Об‘єднання Кіпру могло би сприяти розквіту туризму. Але Анну та Орхана мотивує зовсім інше.

Орхан Толун, президент Спілки туристичних агентів (турецьких кіпріотів):

“Ми робимо це не заради вигоди, не для того, аби заробити гроші, а для нашого майбутнього, аби створити гарну країну для нас самих та для майбутнього наших дітей і онуків”.

Екскурсія завершується в одному з найбільш символічних місць конфлікту, у кварталі Вароша – колишньому туристичному центрі Фамагусти. Цей квартал перетворився на місто-привид, коли 43 роки тому звідси виїхала грецька громада. Відтоді його закрили, він перебуває під наглядом турецької армії.

Валері Ґорія, euronews:

“У цьому кварталі-привиді, Вароші, зйомки заборонені. Він є символом розподілу Кіпру. У разі возз‘єднання він міг би стати емблемою нової ери для всього острова”.

Андреас і Джерен вірять у це. Він – грецький кіпріот. Вона – з турецької громади. Обидва мають дипломи архітекторів і беруть участь у проекті амбітної реконструкції: перетворенні Фамагусти на екологічне місто, яке, за їхніми словами, може стати зразком сталого розвитку, але також і символом возз‘єднання.

Андреас Лордос, архітектор:

“Місто може стати гаванню цивілізації та комерції, оскільки розташоване вздовж берегової лінії. Проект спрямований на підтримку будівель, що вже існують, на збереження спадщини. Але місто може також скористатися інфраструктурою та методами ХХІ століття в питаннях екологічної ефективності”.

Джерен Богач, архітекторка, Східний Середземноморський університет:

“Думаю, що цей проект озвучує думки багатьох людей із розділеними душами. І ми намагаємось протягти їх крізь цю завісу нереальності. Ці люди колись жили тут і хочуть жити знову. Тут залишилася половина їхньої душі. І наші душі теж поділені навпіл. Тому що ми не маємо змоги інтегруватися”.

До інтеграції закликає також і бізнес-спільнота по обидва боки острова. Ми побували у кіпрсько-турецькій Торговій палаті на півночі Нікосії. Голова закладу каже, що політичне рішення мало б ключове значення для важливого економічного поштовху острова.

Фікрі Торос, президент кіпрсько-турецької Торгової палати:

“Громада турецьких кіпріотів нарешті позбулася б санкцій. І ми змогли би скористатися усім ринком Кіпру. Не кажучи вже про інші ринки Європи. Геополітично країни у Східному Середземномор‘ї матимуть надзвичайну вигоду, бо все це сприятиме міжнародній співпраці. Громада греків-кіпріотів теж матиме негайні економічні вигоди від торгівлі з Туреччиною”.

Валері Ґорія, euronews:

“Аби перейти з одного боку острова на інший, треба й далі показувати посвідчення особи. Торгівля все ще обмежена так званою “зеленою лінією” розмежування, яка пролягає позаду мене. І наразі, через відсутність політичної угоди, торговельні відносини не сягають навіть 10% їхнього потенціалу”.

Але діалог між підприємствами обох частин острова існує вже давно. Компанії та іноземні інвестори з нетерпінням чекають скасування обмежень, пояснив нам голова Торгової палати Республіки Кіпр, розташованої на півдні Нікосії.

Фідіас Пілідес, президент Торгово-промислової палати Республіки Кіпр:

“Представники обох ділових громад вже спілкуються одне з одним, наприклад, щодо можливого партнерства, створення спільних підприємств, кооперації… Після розмов з інвесторами я переконався, що зацікавленість до масштабних проектів можна відродити. Не варто забувати, що Кіпр розташований на шляху транспортування до Європи природного газу, чималі поклади якого було знайдено у східній частині середземноморського басейну”.

Нещодавні дослідження довели, що економічна інтеграція може втричі збільшити темпи річного зростання острова, а також і пожвавити динаміку на ринку праці.

Ґреґоріс і Сертак є співавторами звіту про безробіття серед молоді. Цей показник на Кіпрі значно вищий за середній по Європі. Причини безробіття на Півдні та Півночі острова відрізняються, але наслідки однакові, кажуть аналітики.

Сертак Сонан, політолог:

“Турецькі кіпріоти перебувають в економічній ізоляції, яка пригнічує розвиток приватного сектора. У нас є багато випускників університетів, але для них немає роботи. Поки кіпрсько-турецький приватний сектор не стане складовою глобальної економіки, нам буде дуже важко створити якісні робочі місця”.

Ґреґоріс Іоанну, соціолог:

“Багато людей, особливо молодих, які мають вищу освіту, шукають роботу за кордоном. Думаю, у разі возз‘єднання острова, завдяки появі нових інвестицій та зростанню нових потреб, можна буде зупинити цей витік молоді за кордон”.

Хакан – турецький кіпріот. Через відсутність політичної угоди молодь має чимало перешкод, каже він. Хлопець щойно отримав диплом у галузі міжнародних відносин, він хоче спробувати знайти роботу в Португалії.

Хакан Чобан, випускник університету:

“В мене є кілька друзів, які вивчали інженерію, але вони працюють у банку чи в супермаркеті. Адже молодь не має можливості знайти роботу. Тому я забронював квиток. Замість того, щоб сидіти тут, подамся до Лісабона”.

Андреа – грецька кіпріотка. Вона має диплом менеджера і знайшла роботу, яка нижча за її кваліфікацію, тому й низькооплачувана. Раніше дівчина теж мріяла виїхати за кордон.

Андреа Ґеорґіу, випускниця університету:

“Нещодавно я вирішила, що хочу залишатися тут, тому що це – моя країна, тут живе моя родина, тут я маю друзів. Якщо ми всі виїдемо звідси, якщо молодь залишить Кіпр, хто ж тоді залишиться, щоб розвивати нашу країну і змінювати її на краще?”