гарячі новини

читають зараз:

"Тангейзер" із французьким акцентом


музика

"Тангейзер" із французьким акцентом

У партнерстві з

Не всі знають, що опера “Тангейзер”, “шедевр Вагнера”, яка висвітлює теми спокути та плотського кохання проти вічної любові, мала також і французьку версію. 1861-го року Вагнер вирішує підкорити Париж, погоджується перекласти лібрето на французьку та ввести балет у перший акт опери. Але постановка не мала успіху…

Однак і сьогодні чимало шанувальників прагнуть побачити французьку версію “Тангейзера”. Опера Монте-Карло втілила ці сподівання завдяки генеральному директору закладу та його бажанню перетворити мрію на реальність.

Жан-Луї Грінда, генеральний директор Опери Монте-Карло, режисер-постановник:

“Поставити французьку версію “Тангейзера”, версію 1861-го року, як у Парижі, мене надихнув мій батько. Французька мова, як на мене, додає поезію, яка дуже відмінна від німецької поезії: з певною ніжністю та вразливістю, яку я відчуваю зовсім по-різному у цих двох мовах. Ця поезія зачарувала усіх, хто бачив оперу під час її презентації в Парижі, зокрема Бодлера. І, власне, Бодлер дав мені чимало натхнення для постановки цього спектаклю”.

Наталі Штуцман, диригент:

“Ми ще вчора розмовляли про спектакль з постановником, сказали один одному, що не боїмося. Коли він запропонував мені диригувати, я погодилась. А коли мені надійшли 11 кілограмів нотних записів, я подумала: “Чи ти божевільна?” Але все це – надзвичайно!”

“Думаю, що такі твори виховують нас, ми наближаємось до якогось іншого виміру… Коли працюєш над операми, які схожі не на марафон, а скоріше, на спринт, тобто вимагають дуже швидкої адаптації і дуже великих зусиль стосовно термінів з боку диригента, який повинен вибудувати всю архітектуру вечора… Він повинен знати, як впоратися з усіма змінами музичного розміру, а їх – сотні й сотні упродовж вечора. І спосіб управляти часом теж змінюється, адже спортсмени, які біжать стометрівку і марафон, мають різне ставлення до часу. Ми вчимося величезній кількості речей, тому що час ставить нас в екстремальні умови”.

Жан-Луї Грінда, генеральний директор Опери Монте-Карло, режисер-постановник:

“Тангейзер” – артист, проклятий артист… Ним міг би бути Мік Джаґґер або будь-який суперечливий, скандально відомий виконавець, який, однак, зачаровує, якого неможливо водночас любити й засуджувати. Я певен, що персонаж Тенгейзера переслідував і самого Ріхарда Вагнера… Адже чи не був сам Вагнер своєрідним Тангейзером? Засудженим і проклятим артистом?”

вибір редактора

наступна стаття
"Фантазіо" - друге дихання опери Оффенбаха у Парижі

музика

"Фантазіо" - друге дихання опери Оффенбаха у Парижі