гарячі новини

читають зараз:

60 років Римським угодам: чого досягла Європа?


Глобальна розмова

60 років Римським угодам: чого досягла Європа?

Якщо Європа дійшла до точки неповернення – що ми зробили не так? І де ми перебуваємо зараз?

От, що говорять на вулицях Брюсселя:

“Європа – це проект, який досі необхідно розвивати для спокійного майбутнього”

“Нам не треба кордони, варто жити разом і розуміти один одного”

“Це не рай, тут достатньо багато проблем, наприклад, міграційна криза”

“Найбільша перевага для мене, тобто, молодих людей – це свобода пересування”

“Єднання і любов між країнами, бо ми всі – це одна нація. Це дуже класно!”

“Водночас ми бачимо зростання націоналізму серед крайніх правих, і це мене лякає”

Поділ і невдоволення – у цьому немає нічого нового для Європи. Різниця у тому, що цього разу лідери ЄС сподіваються знайти шлях змін, і вони почнуть цим займатися буквально за декілька днів.

Про єдність зараз говорять постійно. Але все ж це викликає іронію – лідери ЄС будуть вирішувати безпрецедентну проблему розділу Європи на святкуванні 60-річчя з дня підписання Римських угод, які мали зблизити Європу.

Добре усвідомлюючи наявність багатьох криз, з якими стикається Європа, Європейська Комісія розробила 5 різних пропозицій щодо майбутнього ЄС. Йдеться про різні ступені євроінтеграції – від обмеження співпраці виключно на економічному рівні через механізми “двошвидкісної” чи “багатошвидкісної” Європи до повністю інтегрованого європейського проекту.

І подобається вам це чи ні, але саме єврократи відіграватимуть ключову роль у визначенні майбутнього Європи.

Тому ми зараз тут, у Європейському парламенті, аби поспілкуватися з законодавцями і зрозуміти наскільки вони впливають на зміни, що чекають на Європу.

Ми розпочинаємо нашу розмову з людьми, які постійно займаються формуванням майбутнього Європи. Найджел Фараж вже став практично символом євроскептиків, він успішно провів свою кампанію щодо виходу Великої Британії з ЄС. Але нашим першим гостем буде Гі Верхофстадт – переконаний борець за європейський проект, а також представник Європарламенту на переговорах щодо “брекзиту”.

Інтерв‘ю: Гі Верхофстадт, лідер Альянсу лібералів і демократів за Європу

Євроньюз: “Ви відомий як один із найбільших борців за федералізм, але чи не здається Вам, що Ваша мрія про інтегровану Європу нездійсненна і буде повністю похована у Римі під час святкування Римських угод?”

Гі Верхофстадт: “Я вважаю, що нам необхідно рухатися саме у цьому напрямку, інакше цей континент не зможе вижити. Тому це добра нагода не лише пам‘ятати про Римські угоди, а і про початкові ідеї засновників Європейського Союзу: це політичний союз, економічний союз, військовий союз. Це саме те, що нам потрібно у наступні десятиріччя”.

Євроньюз: “Жан-Клод Юнкер, голова Європейської Комісії запропонував 5 різних планів. Виглядає, що найбільше шансів має варіант двошвидкісної, гнучкої Європи”.

Гі Верхофстадт: “Будьмо чесними, двошвидкісна Європа вже існує”.

Євроньюз: “Це не спрацює?”

Гі Верхофстадт: “Ні, не спрацює. Має бути основна група, яка відіграватиме провідну роль. Приблизно 20 країн, можливо, 25 – вони мають йти вперед, а потім інші країни приєднуються. Такий варіант я бачу можливим”.

Євроньюз: “Ви пропонуєте позбутися країн, які не поділяють Вашого бачення?”

Гі Верхофстадт: “Мені здається, що зараз якраз все навпаки. Після “брекзиту” у більшості країн люди все більше тягнуться до Європи”.

Євроньюз: “Якщо говорити про оборону у цій майбутній Європі, то як це працюватиме? Ви підтримуєте ідею європейської армії?”

Гі Верхофстадт: “Так, наприклад, подивіться, що відбувається у Сирії. А що ми зробили в Сирії? Абсолютно нічого. Але, в результаті, всі негативні наслідки конфлікту в Сирії звалилися на нас. Тому тепер – час зібратися і діяти”.

Євроньюз: “Чи можете Ви мені назвати три питання, де Ви погоджуєтеся з поглядами євроскептиків?”

Гі Верхофстадт: “Коли вони говорять, наприклад, що ми не здатні вирішити міграційну кризу, то я з ними згоден. Так само я з ними погоджуюсь у тому, що нам не вдається побороти фінансову кризу. І я погоджуюсь з тим, що у Європейському Союзі забагато бюрократії. Тобто, я з цим усім згоден, однак відповідь на це не може бути поринанням в минуле, у часи, коли кожна країна була окремою державою. Саме це і призвело до трагедій у ХХ столітті”.

Євроньюз: “Якщо оцінювати європейську інтеграцію за шкалою від нуля до п‘яти, де нуль – це відсутність інтеграції, а п‘ять – максимально можлива, то щодо Об‘єднаних Штатів Єропи якою буде цифра?”

Гі Верхофстадт: “Мені підходить посередині”.

Інтерв‘ю: Найджел Фараж, співголова фракції “Європа свободи та демократії”

Євроньюз: “Найджел Фараж, чи досягла Європа своєрідної точки неповернення?”

Найджел Фараж: “Мені здавалося, що це сталося вже певний час тому, адже погляньте на ті чисельні кризи, з якими стикається ЄС: насамперед, “брекзит” – ймовірно, найгірше, що сталося за всю історію Союзу, по-друге, фактичний крах стосунків з Туреччиною, що означає повернення кризи з мігрантами вже до літа, не кажучи вже про виплати за боргами, які Греція має здійснити у липні, великі сумніви щодо стабільності деяких найбільших банків Італії – і все це на тлі президентської кампанії у Франції. На мою думку, зараз вже цілком очевидним стає рух у бік повернення до національних держав. Це зовсім не означає, що люди не хочуть європейської співпраці – зовсім навпаки, – але вони точно не хочуть бачити цього централізованого уряду”.

Євроньюз: “Зараз до порядку денного знову повертається питання створення оборонного союзу, проти якого Ви виступаєте. Вас непокоїть створення Європейської армії? Чи вважаєте Ви, що її створення неминуче з виходом Британії з ЄС?”

Найджел Фараж: “Гадаю, дуже цікаво спостерігати за тим, як перемогу Трампа використали пан Верховстадт чи пан Юнкер, які кажуть: от бачите, американці кидають Європу, і тому нам потрібна власна Європейська армія, ба більше, вони ще й хочуть мати ядерну зброю. Але насправді Дональд Трамп зовсім не збирається залишати Європу, він просто хоче, аби країни-члени НАТО сплачували власну частку витрат на оборону. На мою думку, створення Європейської армії з власними зовнішньополітичними пріоритетами і власною ядерною зброєю потенційно несе велику небезпеку”.

Євроньюз: “Чому?”

Найджел Фараж: “Тому що нам вже чудово відомо, що Європейський Союз прагне розширюватись. А історія вчить нас, що розширення на схід веде до конфліктів. Ми вже опинились у стані протиборства з путінською Росією, і якщо у згаданих мною людей у згаданих інституціях буде більше влади, вони нею скористаються”.

Євроньюз: ““Брекзит” вже стає реальністю. Чи стане він прикладом для інших, чи передбачаєте Ви подальше зменшення Євросоюзу?”

Найджел Фараж: “Мені здається, що зараз у Європейському Союзі твердо переконані у тому, що Британією все і завершиться, і що жодна інша країна не вийде з ЄС. А я думаю, що вони помиляються. Вони і далі вперто захищатимуть свою модель. І хоча Фрекзит, тобто вихід Франції, можливо не станеться цього року, але я твердо вірю, що це станеться за три чи чотири роки”.

Євроньюз: “Насамкінець, якщо оцінювати європейську інтеграцію за шкалою від нуля до п’яти – де Ви бачите себе?”

Найджел Фараж: “Якщо говорити про інтеграцію – нуль, а за співпрацю поставлю собі п’ятірку”.

Як і у випадку з “брекзитом”, наслідки рішення, яким би воно не було, найбільше відчуватиме молоде покоління європейців. Ска Келлер представляє групу Зелені-Європейський Вільний Альянс. Вона молода, амбітна і динамічна, і мріє змінити світ. Розпочнімо з Європи!