BREAKING NEWS

Now Reading:

Проект Chronos вивчає "годинник" вулканічних вивержень


futuris

Проект Chronos вивчає "годинник" вулканічних вивержень

Клаудіо Розміно, euronews:

“Вулкан – одне з найпотужніших природих явищ. Він може змінювати території, а відтак і історію людства. Розуміти поведінку вулкана під час виверження надзвичайно важливо, аби краще вивчати його еволюцію. Я стою на схилі вулкана Везувій, біля Неаполя, аби дізнатися про проект Chronos, який вивчає своєрідний годинник механіки вулканів”.

Неаполітанська затока є однією з найбільш потенційно небезпечних і густонаселених територій у світі. Місто Неаполь розташоване у центрі вулканічної системи, утвореної Флегрейськими Полями, островом Іскія та Везувієм, названим німецьким письменником Гете “горою пекла, що височить посеред раю”. Це – ідеальне місце для дослідників проекту Chronos, які працюють над розробкою моделі механіки та термінів виверження вулкана.

Мауро Ді Віто, вулканолог, Національний інститут геофізики і вулканології:

“Найменш вивченою залишається система утворення вулканів: де саме формується магма, еволюція цієї магми… Аби дізнатися про це, нам потрібні різні методи: томографія, рентген, як із людським тілом, а ще необхідно вивчати гірські породи”.

Саме вивчення порід і лягло в основу Європейського дослідницького проекту Chronos. Науковці використовують новий спосіб для дослідження таємниці часу вулканічного виверження. Вони поєднують новітні теоретичні моделі та унікальні лабораторні методи.

Клаудіо Розміно, euronews:

“Чому вивчення вулканічних порід настільки важливе? Яку інформацію воно може дати?”

Дієго Перуджині, петролог, університет Перуджі:

“Вулканічна порода – це як годинник, що зупинився на місці злочину, він вказує час інциденту. Саме у цьому й полягає мета проекту Chronos: визначити точний час, коли вулканічна система перейшла зі стану спокою до фази активності”.

Оскільки процес, що передує виверженню, неможливо вивчати всередині самого вулкана, дослідники збирають породу з кратера і розплавляють її до стану магми.

Дієго Перуджині, петролог, університет Перуджі:

“Модель, яку ми розглядаємо, працює таким чином: коли нова магма прибуває до підземної вулканічної порожнини, так званої комори, це спричинює початок процесу, подібного до чашки капучино, коли змішуємо каву з молоком. Чим довше розмішувати молоко з кавою, тим більш однорідною буде суміш. Завдяки цьому процесу ми можемо дізнатися із цих порід, скільки часу минуло від початку процесу змішування і початку виверження”.

Для втілення цього методу команда дослідників з університету Перуджі створила перший у світі пристрій, здатний розплавляти та змішувати зразки вулканічних порід. Оскільки кожна вулканічна система має унікальну підземну мінеральну структуру та магму, кожен вулкан має неповторний геологічний відбиток.

Даніеле Моргаві, вулканолог, університет Перуджі:

“Спочатку ми розплавляємо гірську породу. А потім потрібно охарактеризувати фізичні властивості магми, і для цього ми використовуємо віскозиметр, який вимірює в‘язкість при високій температурі”.

Потім застиглу суміш магми ретельно аналізуватимуть і виявлятимуть її нові характеристики. Повторення тестів на різних стадіях плавлення дозволить отримати хронологію структурних та хімічних змін. До сьогодні проект Chronos вже з‘ясував деяку важливу інформацію про механізм часу вивержень та надійність цієї моделі.

Дієго Перуджині, петролог, університет Перуджі:

“Нас заінтригував той факт, що час між початком процесу змішування магми та початком виверження становить лише 20-30 хвилин. Статистичний аналіз, який ми здійснили у випадках 200 останніх найпотужніших вивержень на планеті, показав, що процес змішування магми відбувається у 99% випадків”.

Виверження вулканів все ще залишається одним із найбільш непередбачуваних явищ. Розуміння внутрішніх процесів та механізмів, що передують виверженню, матиме величезне значення для пом‘якшення потенційного впливу вулканічної активності на наше суспільство.

Editor's choice

Next Article

futuris

Очищення води після фарбування текстилю