гарячі новини

читають зараз:

Як зміцнити Економічний та монетарний союз ЄС?


real economy

Як зміцнити Економічний та монетарний союз ЄС?

Вітаємо в останньому випуску 4-го сезону “Реальної економіки”. Ведуча – Метреї Сітараман. Як краще завершити низку випусків, ніж дискусією про початок нової ери Європейського економічного та монетарного союзу?

Економічна інтеграція 550 мільйонів громадян до Європейського Союзу почалася ще в 1950-хх роках. За кілька десятиліть завдяки договору виник Економічний та монетарний союз ЄС, яким ми знаємо його сьогодні. Із запровадженням та обігом євро союз по-справжньому зміцнився. Але тепер із виходом Британії з ЄС ця інтеграція зазнає проблем, які загрожують існуванню союзу. Давайте дізнаємось детальніше, про що саме йдеться.

Курс для початківців

Економічний та монетарний союз має на меті об‘єднати Йогана, Наталі, Джудіт та П‘єра у єдиний клуб.

Попри різні національні політики та економіки, Союз дає їм спільну валюту… за умов дотримання правил інтеграції.

Європейський центральний банк, провідний інструмент Союзу, визначає політику, відсоткові ставки та планує рівень інфляції, аби допомогти країнам координувати спільну політику.

А ще Союз створив стабілізаційний механізм, коли кожен допомагає у разі виникнення проблем.

Ця інтеграція допомагає Йогану продавати свій сир в усій Європі і дає йому більший ринок.

Його покупець, Наталі, не має витрат на обмін валюти, а Джуді, яка має справу з кожним із них, може створювати робочі місця, наприклад, для П‘єра – з реалізації сиру по всій єврозоні.

19 країн ЄС зараз входять до зони євро. Окрім Данії, яка має спеціальну відому від переходу на євро, до союзу можуть приєднатися ще 7 держав.

Інтеграція на прикладі Хорватії

Ґійом Дежарден, euronews:

“Економічний та монетарний союз мав принести Європі зростання, але фінансова криза продемонструвала його недоліки і висвітлила деякі наявні перешкоди. Ми – у Загребі, столиці Хорватії – країни, яка останньою приєдналася до Євросоюзу і, можливо, увійде до складу зони євро”.

Із понад 4 мільйонами населення, з ВВП, що становить майже 49 мільярдів доларів, та з очікуваним у найближчі роки зростанням економіки, Хорватія все ще має власну валюту, куну. Ми зустрілися з головою центрального банку Хорватії – Борісом Вуйчичем. Найкраще, напевно, розпитувати його про конкурентоздатність цієї грошової одиниці у магазині, де він, власне, витрачає куни.

Боріс Вуйчич, голова Центрального банку Хорватії:

“Наша валюта конкурентоздатна, тому що завдяки їй жителі можуть вести певні справи легше й дешевше, ніж інші європейці. Звісно ж, курс обміну завжди залишається важливим фактором у міжнародній торгівлі, але у більшості торговельних справ про нього навіть не йдеться”.

Ґійом Дежарден, euronews:

“Валютний союз прагне захистити платників податків і відокремити публічні кошти від банківських боргів. Чи створює це перешкоду для інтеграції Хорватії?”

Боріс Вуйчич, голова Центрального банку Хорватії:

“Я не думаю, що це стане перешкодою для приєднання Хорватії. Про захист грошей платників податків завжди багато говорять, але варто бути обережними стосовно грошей, що їх банки повинні будуть мати на випадок порятунку, варто бути обережними у запровадженні цієї схеми. Вона, я би сказав, ще якось не дуже чітко визначена. А ще одним дуже важливим фактором для функціонування єврозони, для банківського союзу має бути ефективна і пильна система нагляду та регулювання”.

Навіть не приєднавшись до союзу, Хорватія має найбільше зниження рівня безробіття у Європі. Це спровокувало дебати щодо того, чи й справді цій країні або, наприклад, Польщі необхідно вступати до зони євро, аби виконати усі вимоги союзу щодо створення робочих місць.

Ґійом Дежарден, euronews:

“Зараз в обігу куна, але країна прагне приєднатися до євро. Як це сприятиме створенню робочих місць?”

Боріс Вуйчич, голова Центрального банку Хорватії:

“Зниження відсоткових ставок сприятиме інвестуванню. Усі іноземні інвестори оцінюють країну, і одним із головних ризиків для інвестування є валюта, яка може обвалитися. Тому перехід до євро додасть інвесторам впевненості. Наша інтеграція також сприятиме пожвавленню торгівлі з країнами єврозони, оскільки вже не буде ризику стосовно окремої валюти. Тому все це пожвавить і інвестиції, і торгівлю, а відтак і допоможе створити робочі місця”.

Інтерв‘ю з П‘єром Московісі

Метреї Сітараман:

“Усі ми можемо погодитись, що існує чимало проблем, і що Європа опинилася зараз на роздоріжжі. З нами П‘єр Московісі, єврокомісар з питань економічної та фінансової стабільності. Він спробує пояснити нам можливі варіанти для майбутнього валютного союзу.

Давайте почнемо з питання повернення довіри громадян та зміцнення економічного союзу на тлі наявних проблем”.

П‘єр Московісі:

“Я б не наважився говорити, що все це дуже просто. Але, по-перше, я би сказав їм: “Подивіться на все, що ви маєте! У вас є ЄЦБ, а також Єврогрупа, де ухвалюють спільні рішення, наприклад, щодо програм допомоги країнам у скруті”.

Проблема сьогодні у тому, що попри досить жорстку дисципліну існує чимало розбіжностей. Якщо жорсткої дисципліни дотримуватись лише на півночі Європи, а на півдні не зважати на неї, тоді країни північної Європи можуть сказати: “Чому ми маємо платити за цих ледарів?” Країни півдня можуть констатувати, що їхня економіка слабшає у порівнянні з країнами півночі. Саме тому ми повинні й далі зміцнювати нашу співпрацю. Це означатиме, що деяким країнам доведеться докласти більше зусиль. А інші країни, які мають більше можливостей для маневрів, а також більше фінансів та позитивне сальдо поточних операцій, могли би інвестувати більше коштів. І мати в єврозоні 19 країн, або й більше, – це дуже добре. Адже після виходу Британії залишиться лише одна країна, що має відмову від євро – Данія! Усі решта, якщо вони того прагнуть, можуть приєднуватися, за умов відповідності усім критеріям”.

Метреї Сітараман:

“Але тоді схоже, що в майбутньому на нас чекає двошвидкісна чи багатошвидкісна Європа. Що би Ви порадили громадянам у такому випадку?”

П‘єр Московісі:

“Іноді ті, хто хоче крокувати швидше, повинні мати для того можливості. Саме так було у ситуації з євро. Так само ми вчинили і з Шенгеном. Тому я думаю не про двошвидкісну Європу, це було би несправедливим, а радше про коаліцію доброї волі”.

Метреї Сітараман:

“Але які можуть бути практичні критерії для багатошвидкісної Європи з огляду на євро? Чи буде якийсь євро-1, євро-2?”

П‘єр Московісі:

“Під час створення Банківського союзу ми повинні гарантувати захист прав тих, хто залишається за межами єврозони. Тому багатошвидкісна Європа не означає багатошвидкісний євро. Я наведу інший приклад: податок на фінансові трансакції… Ми не могли запровадити його у 28 країнах, але, сподіваюся, що зможемо запровадити його у 10 державах. Ми повинні стати зразком для інших, показати, що бути у складі союзу набагато краще, ніж бути поза його межами”.

Метреї Сітараман:

“Є й інші ключові моменти, як розподіл ризиків… Це дуже суперечливі питання”.

П‘єр Московісі:

““Брекзит” – головна зміна, з якою ми повинні мати справу всередині союзу. Нам варто повестися досить дружньо, адже на майбутнє потрібно зберегти відносини зі Сполученим Королівством. Є також і зовнішні перешкоди. Наприклад, Дональд Трамп… Його підхід до вирішення питань багатосторонніх відносин чи протекціонізму. Ще одним проблемним аспектом є Путін. Маємо також проблему тероризму, міграційну кризу. Думаю, що статус-кво тут не може бути опцією. Якщо залишити все так, як зараз, то, думаю, що сили, які потенційно руйнують наш союз, стануть ще міцнішими”.

Метреї Сітараман:

“Наскільки високий ризик того, що всі зусилля зведуться нанівець?”

П‘єр Московісі:

“Ризик великий. Адже є люди, погляньте лишень на мою країну з Марін Ле Пен, які прагнуть, аби Франція залишила Європу, вийшла з єврозони і з Європи… Але євро та Євросоюз без Франції, відверто кажучи, не матиме сенсу! Тому я звертаюся до про-європейців: “Пишайтеся! Але пишайтеся не лише досягнутим, але й тим, чого ще можете досягти”.

Метреї Сітараман:

“Пане Московісі, дякую за Ваші відповіді! І дякую за перегляд випусків цього сезону. Побачимось!”

ALL VIEWS

натисніть, щоби дізнатися