гарячі новини

Досвід Філіппін: країна стає зразком системи реагування на стихійні лиха

Після руйнівного тайфуну "Хаян" на Філіппінах минуло 4 роки. Відтоді країна розробила одну з найкращих у світі програм зі зниження ризиків стихії

читають зараз:

Досвід Філіппін: країна стає зразком системи реагування на стихійні лиха

Text size Aa Aa

Щороку принаймні 20 тропічних циклонів обрушуються на Філіппіни. Ця країна – поміж тих, що найбільше у світі потерпають від стихійних лих.

2013-го року тайфун “Хаян” забрав, за офіційними даними, понад 6200 життів. Близько 15 мільйонів людей постраждали від стихії, 4 мільйони залишилися без домівок.

Восьма ранку… Час для евакуації селища Баранґай Тагкіп. Сирена попереджає жителів про наближення циклону, усі мають залишити будинки. На щастя, цього разу надзвичайна ситуація не справжня, але це навчання надзвичайно важливе, оскільки воно покликане поінформувати жителів про серйозність ризиків у разі стихії і навчити їх, як діяти в такій ситуації.

Жаклін збирає документи, одяг та їжу, перш ніж податися до евакуаційного центру. Після тайфуну “Хаян” її чоловік втратив роботу. Він працював на кокосовій плантації, яку стихія майже повністю знищила.

Жаклін Беріно, місцева жителька:

“Того разу вітер ставав дедалі сильнішим, діти по-справжньому злякалися”.

Коли “Хаян” обрушився на ці території, чимало жителів не евакуювалися, бо вважали, що тайфун не буде надто сильним, або просто не знали як реагувати.

Данте Беріно, місцевий житель:

“Тепер, навіть якщо світить сонце, ми все одно віримо у попередження. Коли лунає сирена, ми одразу починаємо пакувати речі, бо вже знаємо, що потім часу на це не залишиться”.

Система попередження розроблена у такий спосіб, аби дати людям час на збори і підготуватися без зайвої паніки. Неурядова організація Accord ретельно тренує і жителів, і добровольців, аби люди знали, куди йти, і хто за що відповідає.

Сіндхі Обіас, директор організації Accord:

“У цих спільних навчаннях беруть участь 6 населених пунктів, загалом близько 400 людей. Ми організовуємо все у такий спосіб, аби голова кожного населеного пункту сам обирав правила запровадження системи раннього попередження та підготовки центрів евакуації”.

Моніка Пінна, euronews:

“Я бачила й медичну бригаду!”

Сіндхі Обіас, директор організації Accord:

“Так, ми повністю організовуємо всю структуру, аби спільнота була готова до подібних ситуацій”.

2010-го року Філіппіни ухвалили закон про ліквідацію наслідків стихійних лих, але експерти кажуть, що чимало рішень залишилося на папері. П‘єр Пракаш з відділу гуманітарної допомоги ЄС каже, що тайфун “Хаян” пробудив свідомість людей. Плани дій у надзвичайних ситуаціях у селах стали більш дієвими і конкретними.

П‘єр Пракаш, працівник відділу гуманітарної допомоги ЄС:

“Для зменшення ризиків у разі стихійних лих потрібні дві речі: передусім мобілізація спільноти, але також і дієва структура на національному рівні. Тобто зі спільнотою ми працюємо у висхідному напрямку, а з владою – від верхівки до низу, аби переконатися, що ці дві прямі перетнуться на різних адміністративних рівнях: від села, району, провінції аж до уряду на національному рівні. Філіппіни, де така структура тепер існує, можуть стати справжнім прикладом для інших країн”.

Зменшення ризиків залежить і від реконструкції будівель. “Хаян” пошкодив понад мільйон будинків. Їхня відбудова потребувала допомоги з усього світу. ЄС виділив кошти на зведення понад 20 тисяч нових укриттів. Ми побували у невеличкому селі Баябас, де тайфун “Хаян” змусив жителів навчитися будувати інакше.

Моніка Пінна, euronews:

“Це село було майже вщент зруйноване “Хаяном”, але вже наступного року його відбудували. Споруди, які ви бачите, можуть здаватися простими сільськими хатинами, але насправді вони збудовані за нескладними, утім, ефективними методами, які дозволяють краще протистояти стихії”.

Бернардо – головний тесля будівельної бригади. У складі групи з 35 людей він пройшов навчальні курси під назвою “Будувати краще”, проведені організацією Accord та фінансовані ЄС. Від 2014-го року він ділиться досвідом з іншими колегами та жителями.

Бернардо Оперіо, тесля:

“Раніше під час закладення фундаменту та встановлення стовпів ми не робили на них хрестовину або якір. Тому тайфуни легко руйнували будинки. А тепер ми використовуємо ось такі якорі, аби будинок менше тремтів і витримав навіть сильній вітер з різних напрямків”.

Підпори будинків тепер роблять з більш твердої деревини, хоча для інших частин будівлі все ще використовують м‘яку деревину кокоса. Подібні будинки витримали 2014-го року руйнівну силу тайфуну “Хагупіт”, настільки ж потужного, як і “Хаян”. Індай пересиділа стихію вдома.

Індай Макалалаґ, місцева жителька:

“Різниця між колишніми та нинішніми будинками дуже велика. Раніше хатина була зроблена з бамбука та листя. Не було жодних анкерів та інших металевих кріплень, які б скріплювали підпори і дах разом, аби будинок був міцнішим”.

Aid Zone - Philippines

Попри певний прогрес, залишається чимало проблем. Фінансові та адміністративні труднощі забудови у більш безпечних районах змушують жителів будувати вздовж узбережжя, поруч з каркасами зруйнованих “Хаяном” будинків.