Цими днями 70 років тому почалися масові страти у Бабиному Ярі у Києві. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 року нацистські окупанти розстріляли тут більше 30 тисяч євреїв.
Розстріли у Бабиному Ярі тривали аж до визволення Києва у 1943 році.
Раїса Майстренко була дитиною, коли її врятувала від смерті її бабця.
“Вона тримала мене на руках, хрестилася і кричала: “Я росіянка! Я росіянка!”, – пригадує жінка. – Підійшов поліцай і каже: “Чого репетуєш, тут всі жиди!”. Він замахнувся прикладом і хотів проломити мені голову, але бабуся підставила своє плече, і ми впали на землю. Німець підійшов і питає:“Юде?”. Я не знаю, хтось йому щось відповів, а цей німець взяв бабусю за шиворот і кинув у натовп, а я була у неї на руках.”
Під час німецької окупації у Бабиному Ярі розстрілювали не тільки євреїв, а й радянських військовополонених та активістів, циган, членів ОУН, “саботажників” та інших ворогів нацистського режиму.
