“Тахрір, площа Визволення”, франко-італійський фільм – один з тих, що беруть участь у конкурсі на Міжнародному фестивалі у Ліссабоні. Цей кінофорум основну увагу зосереджує на документальному кіно. Це – другий за вагомістю фестиваль документальних фільмів у Європі.
Режисер-постановник фільму Стефано Савона залишався на площі Тахрір під час єгипетської революції минулої весни, спав у наметах, як і тисячі єгиптян, і – знімав, знімав, знімав. Згодом він зробив документальний фільм – у найбуквальнішому сенсі слова. Його стрічка – це справжній документ, з нечисленними коментарями за кадром. Він показує те, що бачив на власні очі.
На фестивалі представлено також художні фільми з 33 країн. Серед них – позаконкурсна стрічка “Спокута голого генерала”. Поставлений американським режисером Еріком Штраусом фільм – це історія Джошуа Мільтона Благі – “голого генерала” – який замордував тисячі людей під час громадянської війни у Ліберії.
Згодом він відмовився від свого минулого і відкрив себе в новій постаті – євангелиста, який намагається спокутувати минуле перед своїми колишніми жертвами.
Бразильська стрічка “Місце, де спить сова” завоювала безліч призів. Вона не бере участі в конкурсі, її продемонстрували у розділі “Серцебиття”. Це документальний фільм про співака самби, Безерра да Силва, який позичав натхнення у народу, в нетрях Ріо-де-Жанейро. Прості люди, вбогі робітники, без жодної музичної освіти, але з артистичною душею, співають про своє щодення і про те, як вони бачать це життя…
