Китай та Індія з їхнім бурхливим економічним зростанням несуть відповідальність за більшу частину викидів парникових газів. 2010 року ці викиди досягли рекордної позначки, кажуть у Міжнародній енергетичній агенції. Водночас Пекін і Делі не підписали Кіотський протокол ООН, який для боротьби з глобальним потеплінням зобов‘язує обмежити викиди парникових газів.
У понеділок у Дурбані, що у Південній Африці, розпочалася Конференція ООН з кліматичних змін. Перед її початком Європарламент обговорив питання про подовження дії терміну протоколу, який добігає кінця 2012 року. Але навіть в ООН визнають, що для цього існують перепони:
“Ми повинні подивитися, як у рамках Кіотського протоколу забезпечити політичний баланс між намірами керівництва індустріально розвинутих країн та зростаючою відповідальністю всіх учасників конвенції”,- заявила виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Крістіана Фігерес.
На відміну від Євросоюзу Японія, Росія та Канада не бажають подовжити дію протоколу. Вони вимагають, аби країни з економікою, що швидко зростає, взяли на себе зобов‘язання у новій міжнародній угоді. Але Китай, Індія чи Бразилія вважають, що за здоров‘я планети мусять платити ті, хто несе більшу відповідальність. Говорить Вісенте Ю, координатор програми “Південного центру”:
“Свою роль відіграють історичні зобов‘язання. Тож найбільш відповідальні за створення цієї проблеми зараз мусять активніше її вирішувати. Серед іншого слід надати додаткову підтримку країнам, що розвиваються. Таким чином вони також зможуть зробити набагато більше.”
Після Китаю США посідають друге місце у світі за рівнем викидів в атмосферу, однак Вашингтон відмовляється підписувати міжнародну угоду, таким чином ускладнюючи пошук консенсусу. Також важко і зібрати гроші для фінансування
так званого Зеленого кліматичного фонду. Він передбачає щорічний бюджет у 100 мільярдів доларів до 2020 року для боротьби з наслідками зміни клімату, особливо в найменш розвинутих країнах. Говорить Альфредо Сіркіс, депутат парламенту Бразилії:
“Розвинуті країни несуть відповідальність за 70% викидів та їхнє накопичення в атмосфері з початку промислової ери, тому вони повинні сплатити 70% від суми рахунку”.
Інвестуючи в поновлювані джерела енергії, людство може уникнути потепління більше ніж на 2 градуси Цельсія у порівнянні з доіндустріальною епохою. Ще більше потепління викличе незворотні і катастрофічні зміни клімату, кажуть науковці.
На конференції у Дурбані Євросоюз хоче обговорити питання так званої зеленої економіки, яка, на думку експертів, суттєво сприятиме створенню робочих місць і виходу з кризи.
Говорить Джим Вотсон, професор університету графства Сассекс:
“Коли уряди докладають зусиль у галузі економіки і банківського сектора, вони мають насамперед думати про те, що слід більше інвестувати в зелену економіку. Про те, як зробити у нашій енергетичній системі перехід від викопного палива до поновлюваних і інших джерел енергії. У будь-якому випадку уряди повинні витрачати гроші, аби навести лад, важливо, щоб кошти витрачалися, дбаючи про довкілля.”
На нинішній конференції у Дурбані зібралися тисячі фахівців, активістів та політиків. Їхня мета -досягти угоди із врятування клімату. Люди з усіх куточків планети впродовж двох тижнів намагатимуться подолати розбіжності в поглядах щодо кліматичних змін.
