Ленінград. 20 років тому. Червоні прапори із зображенням схрещених серпа та молота безжально кидають під ноги й розривають на шматки. Союзу Радянських Соціалістичних Республік настав кінець.
Його долю вирішено 8 грудня 1991 року. У Біловезькій пущі лідери Росії, України та Білорусі Боріс Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич підписали документ, що поклав край існуванню СРСР і відкрив шлях до створення пострадянських незалежних держав.
Балтійські країни відокремились ще у вересні. Грудень увійшов в історію як місяць розвалу комуністичного блоку. 15 радянських республік отримали незалежність. Одинадцять поміж них утворили згодом СНД. За два роки до співдружності приєдналася Грузія. Балтійські країни не увійшли до її складу.
Все почалося із приходом до влади у 1985 Міхаїла Горбачова. 56-річний апаратчик оголосив в країні “перебудову” – низку політичних і економічних реформ. Вони були спрямовані на демократизацію суспільного життя і введення елементів ринкових відносин. Одним із прибічників і соратників Горбачова був Боріс Єльцин.
Втім дружба тривала недовго. Амбітний Єльцин згодом почав закидати Горбачову повільність втілення в життя реформ. А 1987 після відкритої критики Єльциним політики генсека КПРС стався розрив між двома керівниками.
Втім політична кар‘єра Єльцина, незважаючи на осуд з боку партійних товаришів, на цьому не обірвалася. 1991 його обрано президентом Росії.
Цього ж року самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану, відомий як ГКЧП, здійснив невдалу спробу перевороту й усунення від влади Горбачова, який відпочивав із родиною в Криму.
Населення вийшло на вулиці з протестами проти дій путчистів.
Єльцин з танку закликає громадян до опору – ці відеокадри облетіли весь світ.
Спроба перевороту закінчилася провалом. Вона додала популярності й народної підтримки Єльцину. Втомлений і збентежений подіями Горбачов повернувся з родиною до Москви, щоб згодом поступитися Єльцину місцем на політичній сцені.
25 грудня 1991 року Горбачов повідомив про свою відставку. З нею остаточно пала комуністична імперія.
20 років по тому для Міхаїла Горбачова настав час реваншу. Ера Єльцина почалася з ейфорії й закінчилася розчаруванням. Його наступник Владімір Путін зараз переживає непростий період.
“Ми не маємо справжньої демократії, і ми не матимемо її, якщо уряд боїться власного народу, боїться відкрито з ним розмовляти, доводити свою точку зору, пропонувати проекти”, – сказав Горбачов.
Привид комунізму не зник з пострадянського простору. За результатами парламентських виборів, Комуністична партія – друга після “Єдиної Росії”. За неї проголосувало майже 20% виборців. Що це: ностальгія за імперією чи бажання змін? Росіяни, здається, перебувають на роздоріжжі між минулим і майбутнім у пошуках єдиного вірного шляху.
