Мішель Барньє обіймає посаду комісара ЄС з внутрішнього ринку протягом понад двох років. Він намагається навести лад у фінансовій політиці ЄС та завершити створення спільного європейського ринку. Саме ці дві проблеми криза загострила ще більше. В інтерв‘ю Євроньюз Мішель Барньє підбив проміжний підсумок роботи в цьому напрямку. Комісар ЄС розповів про складні пошуки рівноваги між політикою заощадження та економічним зростанням.
Одрі Тільве, Євроньюз: “Пане Мішелю Барньє, ласкаво просимо на Євроньюз. У Європейській Комісії Ви – серед тих, хто перебуває на передовій у боротьбі з кризою та її причинами. Давайте поговоримо про розчарування європейців політикою затягування пасків. У Нідерландах це призвело до відставки уряду. Можливо настав час подумати про доцільність такої посиленої економії, якщо ми все ж віддаємо перевагу зростанню?”
Мішель Барньє: “Заходи економії були ухвалені в низці країн, щоб скоротити дефіцит бюджету та зменшити заборгованість. Затягування пасків є ще важчим і суворішим, тому що ми не достатньо контролювали ці країни впродовж останніх 20-30 років, даючи для майбутніх поколінь порожні чеки, не підтверджені реальними грошима. Вони витрачали більше, аніж заробляли. Якщо країни, що опинились у боргах, і йдеться не лише про Грецію, не докладатимуть зусиль, щоб краще розпоряджатись державним бюджетом, вони не зможуть отримувати позики. Їм даватимуть кредити лише з шаленими відсотками, або ніхто їм вже не позичить грошей.”
Євроньюз: “Але є ще багато країн, які опинились в рецесії, у яких зростає безробіття. Рівень безробіття в Іспанії сягнув майже 25%. Крім того, деякі країни просять дати їм більше часу, щоб повернутися до рівня дефіциту менше 3%. Але жодну гнучкість Бюджетний пакт не допускає.”
Мішель Барньє: “Бюджетний пакт – це угода про спільну власність. Його розробили не технократи та бюрократи у Брюсселі. Його обговорили уряди та керівники держав”.
Євроньюз: “Його особливо хотіла Німеччина?”
Мішель Барньє: “Пакт обговорили 25 урядів, 25 прем‘єр-міністрів чи глав держав, демократично обраних посадовців. Вони разом ухвалили рішення, яке повинні були ухвалити, вони зробили те, що ми мали робити ще 10 років тому. Йдеться про економічний та бюджетний союз, які супроводжує валютний союз. Якщо ми хочемо, щоб ці зусилля, які називають заходами економії, можна було витримати, якщо ми хочемо, що народи підтримали Бюджетний пакт і координацію економіки, нам потрібне зростання та робочі місця.”
Євроньюз: “Давайте поговоримо про зростання. Справді, відновити зростання потрібно терміново. Всі це визнають, зокрема й Німеччина. У цьому питанні досягнуто консенсусу. Однак є розбіжності. До прикладу, способи, якими пані Меркель та пан Драґі хочуть відновити зростання за допомогою структурних реформ. А це – більше гнучкості на ринку праці та більша лібералізація. Натомість інші хочуть відновити зростання за допомогою державних інвестицій. Якої Ви думки?”
Мішель Барньє: “Все не є таким однозначним. Я би дуже хотів, щоби глави держав і урядів, які невдовзі зустрінуться на Раді ЄС, змогли обговорити ці всі питання і ухвалити політику, про яку заявляв Маріо Драґі, або ж європейську ініціативу щодо зростання, яку я запропонував. Це короткотермінові заходи.
До прикладу, краще використовувати наявні структурні фонди, розширити діяльність Європейського інвестиційного банку, створити інструмент, який запропонувала Європейська Комісія, так званих єврооблігацій, щоб інвестувати в інфраструктуру, в мережі, в мережі он-лайн економіки, для виробництва енергії або чистого транспорту.
Друга частина: спільний ринок. Тут необхідні структурні реформи. Ми запропонували близько 50 правил та законів ЄС для полегшення мобільності, інвестицій та інновацій.”
Євроньюз: “Ви згадали про спільний ринок. Люди вважають, що спільний ринок — це гармонізація та конкуренція з рівними можливостями. Але ця конкуренція серед європейських країн зараз не відбудеться з рівними можливостями. Зберігається величезний розрив у заробітній платі, а це призводить до аутсорсингу. Чи існують межі для цього спільного ринку?”
Мішель Барньє: “Звичайно, не всі рівні на цьому ринку, але шлях, який ми обрали, веде до гармонізації, до тіснішого об‘єднання, до створення спільних норм та правил. А це не повинно ставати на заваді конкуренції, адже конкуренція це невід‘ємна частина життя, але вона повинна бути чесною та справедливою. Саме над цим я працюю. Спільний ринок — це найкращий шанс для зростання.”
Євроньюз: “Мішелю Барньє, ви також відповідальні за управлінням фінансами у ЄС. На це Ви витрачаєте багато енергії протягом двох років. Попри всі зусилля, сьогодні фінансові ринки продовжують тримати на повідку уряди. Чи є вихід з цієї залежності?”
Мішель Барньє: “Жодні фінансові ринки, жоден фінансовий гравець, жоден фінансовий продукт не зможе уникнути ефективного регулювання і відповідного нагляду. Саме в цьому полягає моя робота — відновити прозорість, правила, управління, а також відновити мораль там, де вона зникла ще 15-20 років тому, поставити фінансові ринки на службу реальної економіки. З таким порядком денним ми не встигаємо, у цьому ви праві, але ми здійснили великий прогрес, жоден гравець, жоден продукт не омине правила.”
Євроньюз: “Кілька слів про рейтингові агентства, вони всемогутні, щонайменше три найбільших з-поміж них. Ви намагаєтесь знайти цьому протидію, але стикаєтесь з опором. До прикладу, Ви хотіли, щоб країнам, які отримують міжнародну допомогу, не визначали рейтинг, але цю пропозицію відхилили. Ви також хотіли, аби створили європейське рейтингове агентство, але ця ідея теж не пройшла. Як ми можемо регулювати вплив рейтингових агентств?”
Мішель Барньє: “Усі фінансові гравці, а агентства тут на передовій, всі зацікавлені сторони повинні готуватись до державного регулювання. Тому я запропонував зменшити залежність від рейтингів у всіх наших законах ЄС, вилучити будь-які потенційні конфлікти інтересів між тими, хто подає запит на рейтинг, тими, хто платить, тими, хто визначає рейтинги, тут було забагато плутанини. Я пропонував змусити всіх до прозорих правил. Я не веду війну проти агентств. Я лише вважаю, що їх надто мало, і вони робили помилки в минулому. Ми стали свідками того, що вони поставили рейтинги токсичним активам у США, давали позитивну оцінку банкам, які зазнавали краху через кілька тижнів.”
Євроньюз: “Наостанок про банки. Ви працюєте над тим, щоб вони стали надійнішими. Чи є гарантії, що платнику податків не доведеться їх рятувати, як це відбувалося останніми роками?
Мішель Барньє: “Саме в цьому полягає мета пакету пропозицій, набору інструментів, який я підготував. Це питання зараз у центрі всіх перемовин. Я віддавна вважаю, що профілактика коштує менше, аніж ремонт. Коли нам доводиться щось лагодити, нам потрібно підготуватись до ремонтних робіт. Заздалегідь підготовані ремонтні роботи коштують менше, аніж незаплановані чи безладне банкрутство, за яке просять платити платників податків. Я хочу, щоб за банки у скрутному становищі платили банки, а не платники податків.”