Euronews is no longer accessible on Internet Explorer. This browser is not updated by Microsoft and does not support the last technical evolutions. We encourage you to use another browser, such as Edge, Safari, Google Chrome or Mozilla Firefox.

гарячі новини

гарячі новини

Туреччина: чому шириться протест?

Туреччина: чому шириться протест?
Text size Aa Aa

Від 4 до 4000. Яким чином акція чотирьох активістів, які намагались перешкодити вирубці дерев у стамбульському парку Ґезі, перетворилась на масовий протест, спрямований проти уряду прем‘єр-міністра Реджепа Таїпа Ердогана?

Обурення, що вилилось на вулиці турецьких міст, – небачене й безпрецедентне. Керівнику уряду закидають авторитаризм та ісламізацію країни.

Під час парламентських виборів 2011 року за помірковану ісламістську Партію справедливості і розвитку проголосувала половина електорату, що взяла участь у волевиявленні. Відтоді лідер цієї політичної сили, Реджеп Таїп Ердоган, намагається забезпечити політичну гегемонію в суспільстві на усіх його щаблях.

До завершення свого третього й останнього мандату, який добіжить кінця у 2015 році, Ердоган прагне внести поправки до Конституції з метою надання більшої влади президенту. Він також не приховує свого наміру в майбутньому поборотись за цю посаду.

Партія справедливості і розвитку перебуває при владі упродовж десятиліття. Ці роки позначились в Туреччині політичною стабільністю і економічним розвитком. Однак останніми місяцями представники світської спільноти не приховували свого невдоволення й обурення низкою подій.

Наприклад, у травні в Анкарі відбулась акція протесту у зв‘язку із забороною на привселюдні поцілунки.

На думку демонстрантів, влада взяла курс на поступову ісламізацію країни. Ця підозра посилилась кілька днів тому, після ухвалення закону про заборону реклами і запровадження обмежень на продаж алкогольних напоїв.

Багато громадян Туреччини розцінили цей крок як втручання у їхнє приватне життя.

На початку травня своє невдоволення висловили стюардеси “Турецьких авіаліній”, яким влада, мовляв на вимогу пасажирів, заборонила користуватись макіяжем на борту.

Утім, профспілки переконані у тому, що пасажири тут абсолютно ні до чого. Йдеться про цілком політичне і ідеологічне рішення.

15 квітня відомого у Туреччині піаніста Фазила Сая засудили до 10 місяців за ґратами умовно за публікацію у Твіттері висловлювань, які, на думку влади, “ображають релігійні цінності частини турецького населення”.

Турецьке суспільство останнім часом, згідно з даними соцопитувань, не схвалює також зовнішню політику уряду Ердогана, зокрема, щодо сирійського питання.

Деякі демонстранти вважають, що за терактами 11 травня у Рейханли біля кордону з Сирією, які забрали життя 51 людини, стоять не сирійці, а турецький уряд.

До чого ж можуть призвести ці протести – обговоримо з професором Рівою Кастор‘яно з Інституту політичних досліджень в Парижі.

euronews:

Що ж це за причини, які змусили турків так масово протестувати проти уряду?

Ріва Кастор‘яно, Інститут політичних досліджень, Париж:

Їх багато, не можна визначити якусь одну. Спершу це був мирний протест на захист парку в Стамбулі, екологічний протест. Але оскільки поліція жорстоко його придушила, обурення людей обернулося проти влади. І зараз виглядає на те, що представники усіх прошарків суспільства хочуть доєднатися до демонстрацій, щоб висловити своє незадоволення різними речами.

euronews:

Ми чуємо про те, що до протестів доєдналися люди, які ніколи в житті не брали участі в демонстраціях…

Ріва Кастор‘яно, Інститут політичних досліджень, Париж:

Спілкуючись з різними людьми в Туреччині, я переконалася, що люди з великим ентузіазмом долучаються до протестних акцій, не належачи при цьому до жодної політичної сили. На вулицю виходять громадяни з різними політичними поглядами. Це не є протест, організований опозицією. Незгоду висловлюють навіть прихильники керівної партії. Вони хочуть, щоб влада виправила скоєні помилки. Тож ніяк не можна асоціювати цей протест з якоюсь однією ідеологією.

euronews:

Ми бачимо, що протести не обмежилися лише Стамбулом, а поширилися країною. Як далеко все це може зайти?

Ріва Кастор‘яно, Інститут політичних досліджень, Париж:

Спершу це було виявленням солідарності проти поліцейської жорстокості. Потім стало реакцією на позицію прем‘єр-міністра, який відкидає будь-які компроміси. Громадська солідарність лежить в основі цього соціального руху. Ми знаємо, що його поширенню сприяють соціальні мережі, такі як facebook, twitter та інші. Турецькі медіа не мають достатньо свободи, тож саме соцмережі об‘єднали однодумців і поширили дух протесту на всю країну, зробили його ефективним.

euronews:

Деякі експерти знаходять спільні риси між цим протестним рухом та Арабською весною. Дехто навіть називає теперішні події Турецькою весною. На Вашу думку, їх дійсно можна порівнювати?

Ріва Кастор‘яно, Інститут політичних досліджень, Париж:

Я не розглядаю їх як Турецьку весну, адже Реджеп Таїп Ердоган – демократично обраний лідер. Вибори були демократичними, партія “Справедливість і розвиток” перемагала на виборах тричі, і Ердоган не може залишитися при владі інакше, ніж вигравши наступні вибори. Вирішенням проблеми може стати саме демократія. Від того, як Ердоган реагуватиме на вимоги протестувальників, буде залежати доля протестів. Ситуація зміниться в залежності від того, чи будуть переговори і компроміс. Результат буде залежати від зустрічних кроків обох сторін. Чи хочемо ми, щоб Туреччина залишалася демократичною? Так. Тому люди і вийшли на вулиці. Можливо, можна провести дострокові вибори. Або почекати місцевих виборів. Але саме електоральний процес стане виходом із ситуації.

euronews:
Пані Кастор‘яно, дякую, що поділилися думками. На все добре.