“Скорочення видатків у відповідь на економічну кризу — одна з головних тем для європейських виборів. І це тому, що скорочення видатків суттєво відбивається на соціальних програмах. Португалія — один з прикладів цьому. Ми поговоримо про жебрацтво дітей. Чи правда, що Європейський Союз готовий пожертвувати життям мільйонів малюків?” – запитує кореспондент Євроньюз Ізабел Маркеш да Сілва.
“Сумно бачити людей, що риються у смітнику в пошуках їжі. Нікому не подобається таке бачити”.
“Вони приходять і просять мене дати їм літр олії або кілограм рису, кажучи, що заплатять пізніше. І я не певен, що “пізніше” значить сьогодні або завтра”
“Я думаю, що це дійсно серйозне явище в Португалії й далі буде гірше”.
Майже кожен третій маленький португалець уже опинився на межі бідності (28,6%), коли країна в 2011 році отримала 78 мільярдів євро фінансової допомоги.
Відтоді політика затягування пасків дуже сильно позначилася на цих дітях: півмільйона з них втратили допомогу на дитину, а 120 тисяч не голодують лише завдяки спеціальній продовольчій допомозі.
У місті Порту некомерційне об‘єднання “Навчання заради суспільного життя” працює з майже 500 бідними родинами. Наприклад, дорослих там навчають професії кухаря, приготовані під час уроків страви віддають півсотні дітей, які потребують підтримки.
Суаде Фаті, школярка:
“Моя мама може купити для нас тільки певну їжу. Але інколи нам хочеться чогось іншого, а моя мама не має на це грошей. Мій дядько допомагає нам, купуючи для нас одяг”.
12-річна Суаде живе разом з молодшим братом і мамою, яка має проблеми зі здоров‘ям і не може працювати.
Вона отримує соціальний пакет у 215 євро й 150 євро допомоги на дітей. Тільки оренда житла коштує 300 євро, жінка боїться, що її виселять.
Бана Фаті:
“Оплатити оренду дуже складно. Дуже й дуже складно, тому я не можу купити гарні харчі. Але якщо я не заплачу за оренду, нас виженуть. Де я повинна жити зі своїми дітьми? Моє найбільше занепокоєння – це орендна плата”.
Тільки між 2010 і 2012 роками уряд скоротив соціальні виплати на 22%. Через це майже 50 000 сімей втратили право на соціальну допомогу. Цей 86-річний чоловік працює бакалійником уже 65 років і знає, що багато людей борються за виживання.
Жозе Маркеш Жуніор:
“Молодим родинам доводиться скрутно. Робота більше не є стабільною, тож люди працюють протягом кількох місяців, а потім опиняються без роботи на якийсь час”.
Окрім скорочення соціальних програм, на дитячу бідність впливає безробіття, від якого сьогодні потерпає близько 800 000 людей, або 17% працездатного населення.
Більше 85% з них мають дітей, але деякі з цих людей не отримують ані соціальної допомоги, ані допомоги з безробіття, яку надають максимум протягом півтора року. В такій ситуації опинилася родина 12-річного Рубена. Втім, хлопчик має до уряду певні пропозиції.
Рубен Малядіньяш, школяр:
“Речі коштують дорого, ціни слід знизити. А підвищити треба мінімальну зарплатню і соціальну допомогу”.
Він та його 5-річна сестра живуть з матір‘ю-одиначкою. Вона не має роботи й отримує стипендію на навчання у 146 євро плюс 70 євро допомоги на дітей. Тож вони розраховують на підтримку бабусі. Вона працює прибиральницею і є дуже винахідливою в оплаті рахунків.
Ельвіра Малядіньяш, бабуся Рубена:
“Я оплачую електрику за один місяць, а потім не плачу, чекаючи на попередження про припинення електропостачання. Тоді я оплачую абонемент на телебачення. Іноді я прошу мою сестру позичити мені гроші за оренду, поки не отримаю свою зарплатню до кінця місяця. Потім я за щось плачу, а за щось – ні. І так я живу, зводячи кінці з кінцями”.
У Португалії бідність переходить з покоління в покоління. З цим слід покінчити, каже директор некомерційної організації “Навчання заради суспільного життя” Сідалія Кейрош. Вона виступає категорично проти надання соціального житла, яке вважає свого роду гето для бідняків.
Сідалія Кейрош, директор “Навчання заради суспільного життя”:
“Інколи соціальне житло, на мою думку, сильно принижує людську гідність. Наприклад, у деяких місцях діти не можуть нормально рости й набувати позитивного досвіду. Натомість вони дізнаються, що таке відхилення від норми, що проституція й наркотики є звичайною річчю”.
У найближчі 7 років Португалія отримає для боротьби з бідністю 1,6 мільярдів євро з Європейського соціального фонду. Але то лише крапля в морі для того, щоб забезпечити світле майбутнє португальських дітей.
Як Конвенція про права дитини дотримується в Португалії – під час періодичної перевірки цього в січні минулого року португальське представництво ЮНІСЕФ та 9 національних неурядових організацій дійшли висновку, що “сувора економія призвела до заперечення або порушення цих прав”. На цю тему Євроньюз говорить з Мадаленою Марсал Гріло, виконавчим директором представництва ЮНІСЕФ у Португалії:
“Надзвичайно важливим фактором, який має великий вплив на дітей, є безробіття. Це фактор величезної важливості, тому що, по-перше, через менші прибутки родини зазнають матеріальних нестатків, а, по-друге, батьки менше виховують своїх дітей, відчуваючи тривогу й намагаючись отримати гроші альтернативним шляхом, роблячи щось, що може принести певні гроші”.
Євроньюз:
“Таким чином, ми можемо встановити зв‘язок між зростанням дитячої бідності і програмою суворої економії, яку країна впроваджує в останні 3 роки?”
Мадалена Марсал Гріло:
“Ми можемо сказати, що бідність відчувається, адже родини мають менші доходи, зменшилося також соціальне забезпечення, а саме допомога на дитину, відшкодування шкільних витрат, все це тепер більш обмежено”.
Євроньюз:
“Як вплине ця ситуація на майбутнє дітей?”
Мадалена Марсал Гріло:
“Бідність і відсутність можливостей позначиться на майбутньому дітей. Я маю на увазі якість їхньої освіти, їхнє вміння жити в суспільстві і згодом продуктивність їхньої праці”.