гарячі новини

гарячі новини

Придністров'я: шлях невизнаної республіки

Придністров'я: шлях невизнаної республіки
Text size Aa Aa

Придністров‘я – ніким не визнана республіка. Юридично регіон досі є частиною Молдови. Насправді ж сепаратистська влада слідує власним правилам вже більше кількох десятиліть. Офіційний політичний курс регіону – приєднатися до Росії.

Тут проживає лише близько півмільйона людей. За деякими підрахунками, 200 тисяч з них мають російський паспорт. Серед них – Сергій. Ми запитали його чи хотів би він приєднання регіону до Росії?

“Для мене краще залишитись з Росією. Тому що для мене це – ближче. Тому що я народився в Росії. Я розмовляю російською мовою,” – відповідає він.

“Наше майбутнє – разом з Росією” – це гасло офіційного політичного курсу регіону гастролює столицею невизнаної республіки Тирасполем на новеньких тролейбусах. Чимало місцевих жителів справді хочуть бути з Росією, хоча спільного кордону з цією державою у регіону немає.

Сотні людей загинули у збройному конфлікті у 1992 році. Добре оснащені російські війська, що дислокувались тут, втрутилися у конфлікт. Щонайменше 1200 російських солдат залишаються у регіоні дотепер.

Вирушаємо у Григоріополь. Тут Олексій, інженер на пенсії, показує нам консервний завод, який давно закритий. Улітку тут працювали до 3 тисяч людей. Але від‘єднання від Молдови розірвало і економічні зв‘язки. Фабрика померла, люди поїхали.

“Чимало безробітних поїхали за кордон: до Італії, Румунії, Португалії деякі навіть до Сполучених Штатів, але більшість вирушили до Росії чи України, тому що мають там сім‘ї та рідних,” – розповідає Олексій.

Близько 50 тисяч придністровців працюють за кордоном і надсилають гроші додому, що підтримує місцеву економіку. Регіону терміново потрібні інвестори та не кожен наважиться вкладати кошти у не визнану світом Республіку.

“Закриття фабрики – це трагедія, великий біль. Хіба це не трагедія, якщо військовий конфлікт зруйнував економіку країни, і також цю компанію…,” – бідкається чоловік.

Олексій запросив нас до свого дому: тут дбають про городину, свиноматку з поросятами. Родина зорганізувала щось подібне до натурального господарства. Під час військового конфлікту Олексій бився проти сепаратистів за територіальну цілісність Молдови. Його мрія – Європа, а не Росія:

“Хочу бачити моїх онуків вільними, щоб вони подорожували вільно, як це було у минулі століття. Сподіваюся, європейська спільнота прийме їх.”

Повертаємося у Тирасполь, щоб зустрітися з головою Верховної Ради невизнаної Молдовської Республіки Придністров‘я Михайлом Бурлою. За його сприяння парламент нещодавно ухвалив резолюцію-зверння до Росії та ООН із проханням визнати Придністров‘я. Далі у списку побажань – приєднання до Росії. Нагадуємо йому, що це порушує міжнародні угоди…

“Ми вважаємо, что воля народу є вищою за принцип непорушності кордонів, який був проголошений у Гельсінки ще в 1975 році, – каже Михайло Бурла. – Однак ще раз повторю: нашої мети ми хочемо досягати лише мирними шляхами, мирними інструментами. В жодному разі ми не хочемо жодного насильства.”

Яка ж вона придністровська ідентичність? В пошуках відповіді на це запитання ми познайомилися з ансамблем Viorika. Вже багато років колектив веде етнографічні експедиції у селах, записує народні пісні та танці.

Питаємо у диригента колективу звідки бере початок придністровська культура?

“Основа музики, мелодій та ритмічний малюнок пісень дуже нагадують молдовські,” – відповідає він.

Viorika часто запрошують за кордон. З придністровськими паспортами на гастролі не виїхати, тому учасники колективу мають кілька громадянств: російське, українське, молдовське.

Хореограф колективу Борис каже, що для музики кордонів не існує:

“Ні, немає кордонів. Вони збудували кілька штучних перешкод, але ми є одним народом, справді, ми – один народ. Ми танцюємо однакові танці тут, у Придністров‘ї, та по всій Молдові, і також у Румунії – танці такі самі…”

Поговоримо про бізнес. Компанія “Шериф”, відома зв‘язками у політиці упродовж років, володіє у Придністров‘ї супермаркетами, заправними станціям, підприємствами та навіть футбольним клубом свого імені. Команда купує гравців звідусіль, зокрема з Бразилії, зрощує також і місцеві таланти. За кордоном Шериф виступає під прапором Молодови, але воротар команди нагадує про референдум 2006 року, його мрії теж пов‘язані із Росією:

“Я вважаю, що ми б також успішно виступали у російській прем‘єр-лізі, якби вийшли туди. Можливо, перший рік був би не таким успішним, адже це був би наш перший раз і довелося б звикнути до рівня чемпіонату. Але у наступні роки ми б склали гарну конкуренцію топ-командам російської прем‘єр-ліги.”

euronews побував на засіданні міністерства закордонних справ невизнаної республіки. На тлі ситуації в Україні, тут поновилися переговори про долю Придністров‘я за участі ОБСЄ.

Міністр закордонних справ каже нам, що Тирасполь хоче приєднатися до євразійського митного союзу і наполягає, що торговельні угоди між Молдовою та ЄС шкодять регіону:

“Новий режим Європейського Союзу та Молдови у середньостроковій перспективі призведе до того, що наше виробництво впаде на 60%.”

Можливо, цього можна було б уникнути, якби Придністров‘я згодилося на пропозицію ЄС приєднатися до угоди. Попри антизахідну риторику – три чверті експорту з Придністров‘я прямує на захід. Але занадто високі державні витрати спричиняють великий дефіцит. Ситуацію коментує фахівець:

“Дефіцит сягає близько 1 мільярда доларів. Це -торговельний дефіцит Придністров‘я. І цей дефіцит покривається завдяки фінансовій підтримці від Російської Федерації. Субсидована економіка за визначенням не може бути стійкою.”

Освіта теж постраждала від політики. Зокрема, викладання молдовської мови у школах. У лютому влада самопроголошеної республіки позбавила вчителів таких навчальних закладів зарплати. Гроші потім таки виплатили, через три місяці.

“Нас переслідують, тому що Молдова невдовзі хоче підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом,” – каже директор навчального закладу.

Вирушаємо до Кишинеу, столиці Молдови. Родина Єрьоменко шукає допомоги. Ми познайомилися в офісі Promo-Lex, тут працюють юристи, які займаються справами про порушення прав людини. Сестра Віталія Єрьоменка розповідає, що місцева влада звинуватила її брата у шахрайстві, змусили підписати папери про визнання провини. Далі його засудили до 12 років за ґратами, які він нині відбуває. Promo-Lex відомі кілька сотень подібних випадків, вони надсилають запити до Європейського суду з прав людини.

“Йому погрожували смертю. Розіграли можливу страту, – каже Алла. – Його вивезли за межі поліцейської дільниці до Дністра, дали в руки лопату і наказали копати собі могилу. Навіть стріляли в напрямку ніг та над головою, щоб до смерті налякати його.”

Робота правоохоронних органів та судочинства, стан економіки та торгівлі свідчать: регіону потрібен правильний курс і термінові реформи.

Інтерв‘ю з Михайлом Бурлою, головою Верховної ради невизнаної Придністровської Молдовської Республіки, яка, згідно з офіційним політичним курсом, прагне приєднання до Росії.
Бонус: Михаил Бурла

До вашої уваги повне інтерв‘ю з міністром невизнаної Придністровської Молдовської Республіки Ніною Штанскі російською мовою. еuronews зустрівся з нею у столиці регіону Тирасполі, що від‘єднався від Молдови і офіційно прагне майбутнього з Росією.
Бонус: Нина Штански

У столиці Молдови Кишинеу Euronews поспілкувався з виконавчим директором дослідницького центру “Expert-Grup” Адріаном Лупусором. Він коментує економічні проблеми самопроголошеної і не визнаної світом республіки Придністров‘я. До вашої уваги його інтерв‘ю англійською мовою.
Bonus interview: Adrian Lupusor