гарячі новини

гарячі новини

Еллен МакАртур — від приборкання хвиль до глобальної економіки

Еллен МакАртур — від приборкання хвиль до глобальної економіки
Text size Aa Aa

Еллен МакАртур

  • Британка Еллен МакАртур стала всесвітньо відомою у віці 24 років, коли самотужки здійснила швидкісну навколосвітню подорож та фінішувала другою.
  • Три роки по тому вона знову вирушила у сміливу мандрівку, цього разу побивши рекорд.
  • У 2005 році спортсменка отримала титул Дами-командора від британської королеви Єлизавети, а також французький Орден почесного легіону.
  • Її подорож океанами несподівано припинилася у 2010 році, втім життєва наснага і виклики залишились з Еллен МакАртур по цей день. Жінка заснувала фонд, мета якого — прискорити перехід від традиційної лінійної економічної моделі до циркулярної і регенеративної.

Приборкувачка високих хвиль, смілива і успішна жінка, яка “зробила себе самотужки”… Кілька років тому вона залишила вітрильний спорт, але і досі ставить перед собою виклики.

Гостя “Глобальної розмови” на англійському острові Вайт — Еллен МакАртур — екс-яхтсмен і жива легенда.

Євроньюз:

Ви залишили вітрильний спорт, натомість вирішили покласти зусилля на розвиток так званої циркулярної економіки — моделі ефективного використання ресурсів у виробництві. Що підштовхнуло Вас до думки, що саме Вам буде під силу змінити традиційні підходи?

Еллен МакАртур:

По-перше, я навіть не знала, як багато сили для цього потрібно. По-друге, я б не сказала, що я “залишила” вітрильний спорт. Не було відчуття, що я пішла…

Євроньюз:

Ви були на вершині кар‘єри…

Еллен МакАртур:

Коли я встановила новий світовий рекорд зі швидкісної навколосвітньої подорожі, то мій наступний крок був дуже логічним. Спорт відкрив мені очі на одну фундаментальну річ: коли ти сідаєш у судно, щоб перетнути на ньому земну кулю, ти береш з собою все, що може знадобитися. Ти знаєш, що попереду 3 місяці на воді. Зупинитися не можна, дозаправитися не можна. Потрібно одразу завантажити усе пальне і усю іжу, яка знадобиться, а потім мудро усім цим розпоряджатися до останньої краплини і крихти. Тоді я зрозуміла значення виразу “обмежені ресурси”. “Обмежені” — це коли незабаром більше може не бути. Раптом я усвідомила, що моя ситуація на судні не відрізнялась від ситуації у глобальній економіці, яка, своєю чергою, теж залежить від обмежених ресурсів. Я зрозуміла, що ми маємо бути обережнішими, економнішими. Потрібно думати про довгострокову перспективу. Мало хто про неї не думає, як на мене.

Євроньюз:

Поясніть на прикладі життя однієї людини принцип циркулярної економіки.

Еллен МакАртур:

Циркулярна економіка засновується не на зміні поведінки окремої людини, а на зміні системи. Їй протиставляють сучасну економічну модель, яка працює за лінійним принципом, тобто ось так: ми беремо ресурс, щось з нього виробляємо, використовуємо до виснаження, викидаємо, повторно використовуємо лише певні деталі. Натомість циркулярна економіка — це коли з самого початку ми виробляємо лише те, що зможемо використати повторно або переробити. Наприклад, запчастини автівки…

Євроньюз:

Можете навести приклад з побуту?…

Еллен МакАртур:

Пральна машина. Набагато доцільніше платити за кожне прання, ніж купляти пральну машину, адже окрім її ціни є два податки — один на додану вартість, а інший — на утилізацію. Пральна машина не працюватиме вічно. Лінійна економічна модель цього не передбачає. Навпаки, якщо вона зламається, — це навіть добре, адже виробник зможе продати ще одну пральну машину, а потім ще одну. Доки потрібні нові пральні машини бізнес працюватиме, з‘являтимуться робочі місця.

Євроньюз:

Великий бізнес проти Вас?

Еллен МакАртур:

Ми проаналізували економічні питання, і, насправді, ідея полягає в тому, щоб створити регенеративну і відновлювальну модель.

Євроньюз:

Що це?

Еллен МакАртур:

Це модель, за якої, будь-яке виробництво передбачає повторне використання матеріалів. Метал, пластмаса, полімери… Усе це можна утилізувати, переробити, використати повторно… Кінцевою цінністю залишається сам товар. Основним питанням для нашої команди був економічний зиск для виробників від цієї циркулярної системи…

Євроньюз:

Як ця модель працює на глобальному рівні? З національним ринком все зрозуміло, але як бути, якщо до процесу залучений експорт з Китаю, наприклад?

Еллен МакАртур:

Візьмімо до прикладу реутилізацію двигунів Renault. Це міжнародна компанія. Що ж вони роблять? Вони збирають двигуни, коробки передач і паливні насоси з усієї світової мережі Renault, відправляють їх на завод під Парижем, де усе це розбирають, очищають ультразвуком і знову збирають переважно з реутилізованих деталей та деяких нових. Ці нові “старі” двигуни мають таку саму гарантію, як і інші, а от коштують суттєво дешевше. Renault заробляє на доданій вартості цих двигунів набагато більше, ніж коли продає зовсім нові двигуни. Цей завод під Парижем для компанії — найприбутковіший. Ось приклад, який показує, що ця модель може бути вигідна як покупцю, так і виробнику.

Євроньюз:

Ми попросили наших глядачів надіслати Вам запитання у режимі онлайн. Ось одне з них: “Що мотивує Вас?”.

Еллен МакАртур:

Яке загальне запитання!.. Напевно, мене мотивують цілі. Знаєте, я завжди думала, що буду у вітрильному спорті років до 80, що буду на воді весь час, ніколи не зупинюсь. Аж раптом я зіштовхнулась з проблемою обмежених ресурсів і це здалось мені найбільшим викликом з тих, які я бачила. Я не могла повірити, що раніше мені це ніколи не спадало на думку. Мене мотивує усвідомлення, що я можу щось змінити на краще. Суміш цих роздумів і є найкращим викликом.

Євроньюз:

Ви не звикли здаватися?

Еллен МакАртур:

Ніколи не розглядала такий варіант. Ніколи. Принаймні не тоді, коли йдеться про щось настільки важливе. Ми знаємо, що наша економіка сьогодні працює без думок про довгострокову перспективу. Це лінійний розвиток, і ресурси закінчаться. Необхідно змінити цю логіку.

Євроньюз:

Що заважає?

Еллен МакАртур:

Йдеться про системні зміни. Ми працюємо з компаніями у всьому світі, розповідаємо про принципи циркулярної економіки. Найбільша складність полягає у тому, що змін потребує не один елемент, а ціла система. Це і дизайн, і маркетинг, і інновації, і фінанси… Немає напрямку, якого б це не стосувалось.

Євроньюз:

Модель на 100% досконала?

Еллен МакАртур:

Не можна сказати, що немає недоліків. Один лише факт, що йдеться про системні зміни, свідчить про певні виклики. Незрозуміло, звідки потрібно починати — з бізнесу або з законодавства, тобто Єврокомісії. Потрібно змінити кожен рівень економічної системи. Це дуже складно. Тому недолік цієї моделі, зокрема її запровадження, у тому, що не можливо змінити лише одну складову. Немає навіть конкретної складової, з якої потрібно почати.

Євроньюз:

Ви згадали про Єврокомісію. Нещодавно вона запропонувала заборонити сміттєзвалища і зосередитись на реутилізації. Що Ви думаєте про це?

Еллен МакАртур:

Один з найважливіших елементів роботи Єврокомісії з питання циркулярної економіки полягає у директиві щодо екодизайну. Йдеться про контроль над енергозатратами товарів. Втім, це передбачає, що дизайн товарів дозволяє їм бути повторно використаними, переробленими. Ця директива у кінцевому результаті стосується не лише енергетичної складової.

Євроньюз:

Чи достатньо цього?

Еллен МакАртур:

Достатньо буде тоді, коли циркулярна економіка буде запроваджуватися у повному обсязі. Проте на це потрібен час. Це лише початок. Ми на етапі досліджень і експериментів. Усіх відповідей ще немає, однак ми працюємо над тим, щоб піти далі.

Євроньюз:

Чи є часові орієнтири?

Еллен МакАртур:

Звісно, наша мета — досягнути результату якомога швидше. Ми передбачили часові обмеження для кожної окремої програми, у нас є конкретні цілі, коли ми працюємо з компаніями. Коли економіка на 100% стане циркулярною? Ніколи. Завжди буде явище ентропії, тобто розсіювання енергії, завжди будуть змарновані матеріали… Пам‘ятаю, коли мені було 4 роки, і я потрапила на вітрильник, то цей досвід здався мені найбільшим відчуттям свободи, яке я колись пережила. Саме тоді я вирішила, що одного дня здійсню навколосвітню подорож. Я не знала, коли і як це відбудеться, але знала, що зроблю усі необхідні кроки для того, щоб наблизитись до мети. Так само і з циркулярною економікою. Я знаю, що це станеться не завтра, не через 10 або 20 років, але це напрямок руху, це мета…

Євроньюз:

Вам вдається жити за цими принципами? Це взагалі можливо?

Еллен МакАртур:

Це одне з перших запитань, яке я поставила собі, коли усвідомила важливість проблеми обмежених ресурсів. Однак, мушу зізнатись, що повноцінно підпорядкувати своє життя принципам циркулярної економіки неможливо. Чимало складових системи, в якій ми живемо, не передбачають цього. Тому починати треба не з себе, а з загальної картини. Коли я була у вітрильному спорті, то завжди пам‘ятала не лише про те, що відбувається на судні, а і про зовнішні чинники, такі як погода. Так і з циркулярною економікою. Мене захоплює загальна картина.

Євроньюз:

Як щодо викиду адреналіну у вітрильному спорті і у тому, що Ви робите зараз?

Еллен МакАртур:

Адреналіну багато в обох цих світах. Як порівняти його кількість? У вітрильному спорті небезпека дуже велика. Водночас, якщо щось піде не так, то шкода від того буде лише Вам, Вашій родині і друзям. Це не має глобального значення. Це особистий вибір і особисті проблеми. Коли ж робиш щось для світу, то виклики і ризики набагато більші. Йдеться про зміни на глобальному рівні. Якщо адреналіну більше, так це тому, що глобальна економіка — це дуже важливо. Це має значення.

Євроньюз:

Ми отримали таке запитання від нашого глядача — “який був Ваш найбільший страх як яхтсмена”? Від себе додам, який Ваш найбільший страх зараз?

Еллен МакАртур:

Найбільший страх яхтсмена — це поразка. Зараз це теж мій найбільший страх.

Євроньюз:

Тому варіант поразки навіть не розглядається?

Еллен МакАртур:

Те, що я зараз роблю, — безсумнівно найважливіше з того, що зі мною було.

Євроньюз:

Ви намагаєтесь надихнути молодші покоління, чи не так? Адже саме їм жити і втілювати цю модель. Чи готові вони до цих інновацій? Чи розуміють Ваші ідеї як бізнес-лідера?

Еллен МакАртур:

Молоді це подобається. Ми працювали у галузі освіти у Великій Британії, а сьогодні також працюємо за її межами. Трапляються чудові історії. Наприклад, 18-річний юнак, який складав випускні іспити і хотів вчитись далі на дизайнера-технолога. Його шкільний вчитель допоміг йому дізнатись більше про циркулярну економіку. Вони певний час співпрацювали з нашим фондом. Хлопець зізнався, що саме знання про циркулярну економіку відкрили йому очі на простір можливостей у галузі дизайну. Таких історій багато…

Євроньюз:

Інновації потребують авантюрного характеру. Кажуть, молодь зовсім втратила його. Ви погоджуєтесь?

Еллен МакАртур:

В житті головне подорож, а не пункт призначення. Гадаю, те, що ми робимо, коли боремось за циркулярну економіку, можна частково описати словом “пригода”. Йдеться про інновації і творчість, про повне перезавантаження системи. Чи існує мета, прекрасніша за цю? Ми бачимо, як палають очі студентів. Бізнесу і регіональному розвитку є куди рухатись.

Євроньюз:

Ви здобули визнання завдяки вітрильному спорту. Вам приносять задоволення атрибути “зіркового життя”?

Еллен МакАртур:

Мене ніколи це не тішило. Натомість, я завжди була безмежно вдячною за підтримку. Те тепло, яким мене зустрічали після кожної подорожі ні з чим не порівняти. Це неймовірно. Йдеться не про славу, а про людську доброту. Однак, існує паралельна реальність. Звичайне життя. Я не змішую їх до купи.

Євроньюз:

Що б Ви назвали вершиною Вашої кар‘єри, як у вітрильному спорті, так і у роботі з циркулярною економікою, і що б назвали поразкою?

Еллен МакАртур:

Вершина попереду. Напевно, її ще не було, тому що я належу до людей, які мають постійно рухатись до нової мети. Коли я повернулась з навколосвітньої подорожі, встановивши рекорд, мене запитали, чи можу я назвати це досягнення вершиною кар‘єри. Я відповіла “ні, вершина попереду, але це було теж непогано”. Поганих моментів теж було багато. Наприклад, коли ми не могли знайти гроші на створення фонду, коли не мали уявлення, як саме він буде працювати. Ми не одразу збагнули, що таке циркулярна економіка, а потім, коли зробили це, то оцінили масштаби виклику, який перед собою поставили. Це були дуже складні моменти. Варто згадати й інші ситуації… Наприклад, ризик смерті в Антарктичному океані. Хоча там страху було менше… Все дуже стрімко відбувається. Хвилина — і ти майже мертвий, ще одна хвилина — ти досі живий. Це було зовсім інше…

Євроньюз:

Я хочу завершити це інтерв‘ю запитанням від нашого глядача. Він хоче дізнатись Ваш секрет успіху. І також запитує, який слід хочете залишити після себе, хоча, звісно, про це говорити ще зарано.

Еллен МакАртур:

Секрет успіху…

Євроньюз:

Вашого успіху.

Еллен МакАртур:

Мого успіху? Наполегливість.

Євроньюз:

Що робить Вас наполегливою?

Еллен МакАртур:

Не маю жодного уявлення… Я завжди такою була — готовою до боротьби і наполегливою. Я можу вхопитись в якусь ідею і не відпускати. Так було з навколосвітньою подорожжю. Коли я була малою, то мені не давали кишенькові гроші, і я відкладала гроші, за які мала обідати. Пізніше я зібрала достатньо, щоб купити човен… Потім були мандрівки довкола Британії і все інше… А запам‘ятатись я хочу, просто як хороша людина.