В історичному антитерористичному марші у Парижі 11 січня взяли участь аж шість керівників африканських держав. Попри це, африканська преса дорікає їм у відсутності належної мобілізації перед лицем загрози з боку терористичного угрупування “Боко харам”, яке своїми кривавими терактами та викраденнями людей вже тривалий час наводить жах на мешканців Нігерії та сусідніх з нею країн.
Отож, що собою являє організація “Боко Харам”, які цілі переслідує і наскільки загрозливою є з точки зору глобальної безпеки?
“Боко Харам” – радикальна нігерійська ісламістська організація – відома з 2002 року. Засновником і духовним лідером вважається Мухаммед Юсуф, який нібито мав вищу теологічну освіту і виступав проти ідеї так званої “західної освіти” та поміркованих течій в ісламі. Штаб-квартира організації роташовується в місті Майдугурі на північному сході Нігерії. Загальна кількість угрупування сягає, за деякими даними, 30 тисяч людей.
Офіційна назва угрупування – Jama’atu Ahlis Sunna Lidda’awati wal-Jihad (в перекладі з арабської “Товариство прихильників поширення вчення пророка і джихаду”). “Боко харам” – “популярна” назва секти буквально означає “західна освіта – гріх”.
З 2009 року організація провадить активну терористичну діяльність, неухильно нарощуючи кількість жертв у кривавому ланцюгу подій. За період з 2009 до 2013 року від їхніх рук загинуло майже 4 тисячі людей. Торік практично щомісяця надходила інформація про нові й нові акції угрупування.
Вони здійснюють напади на поліційні і військові об‘єкти, висаджують у повітря християнські храми і вбивають місцевих мешканців. Імовірна кількість жертв лише останнього теракту секти у місті Баґа, яке терористи утримують в облозі з 3 січня і де влаштували страшну різанину 9 січня, сягає приблизно 2 тисяч.
Мета секти – запровадження законів шаріату на всій території Нігерії, боротьба із загальною освітою для жінок і цілковите викорінення західного способу життя. “Боко харам” забороняє мусульманам брати участь в політичному житті, голосувати на виборах, жінкам – отримувати освіту.
Остання теза отримала реальний прояв у зухвалій акції угрупування 21 квітня минулого року, коли бойовики викрали зі школи у місті Чибок понад дві сотні дівчаток (викрадених школярок досі не знайдено, за деякими даними, їх продають за безцінь як наречених до Камеруну та Чаду). Лідер організації Абубакар Шекау, який очолив її після загибелі 2009 року Мохаммеда Юсуфа, висловився з даного приводу наступним чином: “Дівчата повинні виходити заміж. Ми проти західної освіти. Я викрав дівчат і я їх продам”. Втім, секта не відмовляє собі в задоволенні використовувати дівчаток, в тому числі зовсім малолітніх, як терористок-смертниць: минулої суботи десятирічна дівчинка підірвала себе у місті Майдугурі, наступного дня дві смертниці здійснили теракт у місті Потіскум (загалом під час цих нападів загинуло понад два десятки людей).
Дехто порівнює “Боко харам” із радикальним афганським рухом “Талібан”, їх називають навіть “Нігерійський Талібан” або “Чорний Талібан”. Справді, обидві організації об‘єднує, крім екстремітських методів діяльності, радикальне неприйняття права жінок на освіту. У зв‘язку з цим юна громадська діячка з Пакистану, минулорічна лауреатка Нобелівської премії миру Малала Юзуфсай, активна поборниця прав жінок на освіту, надто в мусульманських країнах, яка отримала за це від талібів вогнепальне поранення в голову, навідалась до Нігерії торік у липні. Вона зустрілася з родичами викрадених школярок і подякувала нігерійським активістам за те, що винесли проблему “Боко Харам” на міжнародний рівень.
Саме події в Чибоку спонукали міжнародні організації до сякої-такої реакції, яка стала свідченням того, що у Європі нарешті усвідомили: масштаби діяльності “Боко харам” давно вийшли за локальні межі і становлять глобальну загрозу. У травні Рада Безпеки ООН поширила на “Боко харам” міжнародні санкції, прийняті проти Аль-Каїди і пов“язаних з нею організацій. 5 червня ЄС визнала “Боко харам” терористичною організацією і ввела проти неї санкції у відповідності з рішенням ООН (щоправда, США ще в листопаді 2013 року внесли “Боко харам” до списку міжнародних терористичних організацій, що означає заборону юридичним і фізичним особам у США мати будь-які зв‘язки з угрупуванням та надавати йому матеріальну підтримку).
І от тепер – марш солідарності у Парижі за участі президентів Нігерії, Малі, Сенегалу, Беніну, Того й Габону. Втім, скидається на те, що на цьому все й скінчилося.
Як написав із даного приводу сенегальський аналітичний веб-сайт Dakar Actu: “Ми вітаємо, звісно, марш солідарності з жертвами, їхніми родинами і французьким народом. Але він набув би значно більшої ваги і сенсу, якби ті ж самі глави держав висловили таку саму солідарність щодо їхнього нігерійського сусіди”.
“Марш не вирішує всього, настав час діяти… Постає питання: що залишиться від цієї міжнародної солідарності, якщо кожен повернеться додому, аби знову поринути у свої власні “хатні” справи?” – підсумовує газета L’Observateur Paalga (Буркіна-Фасо).
“Хатні” справи Нігерії – найважливішої з економічної точки зору африканської країни, – мають всі передумови для того, щоб набути, крок за кроком, обрисів “ісламської держави”.
