Міжнародні благодійні організації продовжують працювати у Сирії попри збройний конфлікт та небезпеку.
Журналіст Євроньюз Кріс Каммінґз спілкувався з доктором Абдулом Рахманом Аттаром, президентом Арабського Червоного Півмісяця у Сирії.
Євроньюз: “2011 року, коли Арабська весна прокотилася країнами Близького Сходу, у Вас було передчуття, що Сирія зануриться у повний безлад?”
Доктор Абдул Аттар: “На жаль, радикальні та войовничо налаштовані партії почали виголошувати заклики до свободи, демократії та реформ і довели ситуацію до збройного конфлікту. Ми розраховували на мирний перехідний період, який поліпшив би ситуацію у сучасній Сирії. На жаль, Арабську весну збили з вірного шляху як місцеві сили, так і сили з-за меж Сирії. Народ Сирії просто не знав, що відбувається.”
Євроньюз: “Беручи до уваги, як багато сторін у цьому конфлікті, а у небі над ними, до того ж, бомбардувальники міжнародної коаліції, як Червоному Півмісяцю вдається функціонувати у такому непередбачуваному середовищі?”
Доктор Абдул Рахман Аттар: “По-перше, я хочу віддати шану тим 49 добровольцям з лав Червоного Півмісяця, які загинули на фронті. Вони пересувалися територією Сирії, перетинали найбільш небезпечні регіони. Коли ти потрапляєш до якогось регіону у Сирії, тобі загрожує одразу кілька угруповань, усі вони хочуть якогось зиску, усі опікуються своїми власними інтересами. Волонтерам Червоного Півмісяця вдавалося входити до найбільш небезпечних регіонів і надавати людям, які там жили, інформацію про те, що ми здатні забезпечувати чисту воду, продукти харчування та робити щеплення тим, хто їх потребує, видавати медикаменти і так далі.”
Євроньюз: “Коли так звана “Ісламська держава” вперше заявила про себе у Сирії, чи можете Ви говорити про якийсь конкретний інцидент, після якого Ви чітко усвідомили, що сирійський конфлікт стає набагато складнішим?”
Доктор Абдул Рахман Аттар: “Ісламська держава” стала серйозним гравцем після подій у місті Ар-Ракка. Ар-Ракка на півночі Сирії стало початком серйозних труднощів. Ми намагалися дістатися місцевого населення і допомагати йому через нашу філію у тому регіоні. Ми допомагали з водою, з харчуванням, з вакциною для щеплень. Водночас, у тому регіоні постійно змінювалося керівництво, і час від часу люди, які були там при владі, не дозволяли нам продовжувати роботу. Потім “Ісламська держава” захопила інші регіони – Пальміру, Ас-Сукну, Дейр-ез-Зор, Хасаку – міста та провінції не лише на півночі, але й у центрі Сирії. Потім “Ісламська держава” почала конфліктувати з іншими угрупованнями. У багатьох провінціях ми опинялися між двох вогнів – між “Ісламською державою” та “Фронтом ан-Нусра” чи то “Бригадою Ахрар аш-Шам”. Усі ці збройні угруповання загрожували нам і тиснули на нас з усіх боків.”
Євроньюз: “А яка ситуація у місті Ар-Ракка зараз? Ви здатні продовжувати допомагати людям там?”
“Так, у нас і далі є філія там. Ми надаємо медичну допомогу, бо у нас є карети швидкої допомоги та парамедики. Ми також надаємо елементи гуманітарної допомоги. Наша діяльність там дуже обмежена через присутність екстремістів з “Ісламської держави”. Вони створили свої власні органи, які опікувалися владою і справами, пов‘язаними з населенням. Нам дозволяли продовжувати нашу роботу, але можливості були дуже обмежені. Водночас, принаймні у нас була нагода надавати питну воду, елементи санітарії та гігієни та доставлену Організацією Об‘єднаних Націй пшеницю. Ці люди могли хоча би пекти хліб, щоб прогодуватися. Ми робили щеплення дітям. Ситуація дуже нестабільна, стан речей постійно змінюється, залежно від того, хто контролює ситуацію. Раніше справами, пов‘язаними з охороною здоров‘я, опікувався єгиптянин, він дозволяв нам працювати. Згодом його змінив саудієць, і наші можливості різко погіршилися, наша ефективність впала.”
Євроньюз: “Що зараз найбільше потрібно сирійцям?”
Доктор Абдул Рахман Аттар: “Наближається зима. У Сирії зараз 9 мільйонів переміщених осіб. Вони потерпають від дощу, від снігу, від іншої негоди. Таборів для біженців немає, нам просто не дозволяють їх споруджувати. У багатьох місцях притулками стали будівлі шкіл, або інші споруди. Наша організація – Арабський Червоний Півмісяць – надає продукти харчування, воду, ліки та товари гігієни й санітарії людям, які потребують їх найбільше. Найгірше враженими зараз є діти. Зараз у Сирії понад мільйон дітей не мають можливості ходити до школи.”
Євроньюз: “А як тоді авіаудари, які завдає по Сирії міжнародна коаліція, можуть покращити цю ситуацію?”
Доктор Абдул Рахман Аттар: “Мені серце крається, коли я бачу ці бомби. Цілком очевидно, що їхніми жертвами стануть передовсім цивільні. Можливо, якісь з цих бомб поцілять по збройних угрупованнях, то яка різниця? Як можна спокійно ставитися до того, що у будь-якому випадку загинуть цивільні? Саме вони платять за те, що відбувається на території Сирії. Я проти ударів по будь-якому з угруповань.”
Євроньюз: “А на яке майбутнє для своєї країни Ви розраховуєте? Ви взагалі бачите майбутнє?”
Доктор Абдул Рахман Аттар: “Коли бачиш, що відбувається, то стає очевидно, що ситуація, що склалася у Сирії, – глобальна. Її можна вирішити тільки міжнародними зусиллями.”
Євроньюз: “Докторе Аттаре, дякую, що завітали на Євроньюз. Бажаю Вам всього найкращого у непростому найближчому майбутньому!”
Доктор Абдул Рахман Аттар: “Дякую за нагоду поспілкуватися з Євроньюз, адже я є Вашим глядачем як англійською, так і арабською мовою. Дякую, що дали мені шанс висловити думку про мою країну!”
