гарячі новини
This content is not available in your region

Джеймс Нахтвей: погляд на війну через об'єктив

euronews_icons_loading
Джеймс Нахтвей: погляд на війну через об'єктив
Text size Aa Aa

Джеймс Нахтвей – один з найвизначніших та найвпливовіших фотографів сучасності. Протягом чотирьох десятиліть цей митець віч-на-віч стикався з війною та стражданнями, з жебрацтвом та голодом, з недугою та конфліктами. Свої перші роботи він зробив під впливом образів В‘єтнамської війни та Руху за громадянські права афроамериканців.

З фотокамерою за плечем Нахтвей став свідком багатьох збройних та соціальних конфліктів. Він об‘їздив Південну і Латинську Америку, Близький Схід, Європу, США та Радянський Союз. Нахтвей зробив серію відомих знімків під час подій 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку, введення військ США в Ірак та про наслідки цунамі в Індійскому океані у грудні 2004 року. Не зважаючи на свій досвід, Нахтвей вважає себе антивоєнним фотографом та все ще вірить, що фотозображення здатне протистояти війні.

Цього року американський фотожурналіст отримав Премію Принцеси Астурійської у галузі комунікацій та гуманітарної діяльності.

Луіс Карбайо, Euronews
Дякую, що приєдналися до нас, та вітаю з нагородою. Чому Ви, власне, обрали цю професію, зокрема, її воєнну частину? Британський фотограф Дон МакКалін каже, що можна довго залишатися воєнним фотографом, тільки якщо є якась мета. Чому ця професія?

Джеймс Нахтвей
Тому що люди повинні знати, що відбувається у світі. А під час війни на карту поставлено все. Це відчувають люди, яких вона торкається, та й і весь світ теж. Фотографії існують поза політичними мотивами, які часто виправдовують війну. Фотографи стають свідками людських доль, зображують наслідки війни. І на цьому етапі громадська думка може вплинути ти змінити ситуацію.

Луіс Карбайо, Euronews
То Ви думаєте, що фото може бути антидотом війни?

Iraq, 2003 Women in black veils James N

A photo posted by James Nachtwey (@jamesnachtweyofficial) on

Джеймс Нахтвей
Так, звісно, певним чином. Картинка, що зображує справжнє обличчя війни, – це як протиотрута. Якщо ти бачиш, що війна робить з людьми, важко собі уявити іншу мету. Я думаю, фотографії, котрі зображують справжнє обличчя війни, певним чином стають посередниками проти використання війни як політичного засобу комунікації. Я думаю, в цьому світі є речі, за які варто боротися, і я думаю, люди повинні захищатися. Але я також вважаю, що ми повинні чітко розуміти, куди приводять нас війни, про неминучі наслідки війни для індивідів. Ніколи не можна про це забувати.

Sudan, 1993 – Famine victim in a feeding center. James N

A photo posted by James Nachtwey (@jamesnachtweyofficial) on

Луіс Карбайо, Euronews
Ви висвітлювали десятки воєн. Чи є якась, що вплинула на Вас найбільше?

Джеймс Нахтвей
В умовах страждання важко вирішити, що вплинуло сильніше, всі впливають. Хоча, мабуть геноцид в Руанді був настільки екстремальним та нелюдським, що я досі не можу збагнути, як так сталося, що майже мільйон людей було знищено своїми ж односельчанами за допомогою фермерських знарядь праці та зброї. Що змушує сусіда йти на сусіда з мачете чи сокирою в руках? Я досі не збагну.

Луіс Карбайо, Euronews
Більшість Ваших робіт – чорно-білі. Якщо Ваша мета полягає у віддзеркаленні реальності, то реальність – не чорно-біла, а кольорова.

Джеймс Нахтвей
Це правда, чорно-біле радше абстрактне. Але що таке фото реально робить, на мою думку, – це ніби дистилює подію та зображує реальність. Адже колір, власне, з фізичної точки зору – тільки явище, котре певним чином йде врозріз з тим, що справді ми бачимо. Колір намагається бути об‘єктом фотографії. Але якщо абстрагуватися від нього та поглянути чорно-білими очима – ми бачимо сутність події.

Луіс Карбайо, Euronews
В чому полягає різниця між хорошим фото та легендарним фото? Що таке культове фото?

Джеймс Нахтвей
Це коли за допомогою фотографії зображується дещо дуже сильне, геніальне та людяне. Це має бути історично важлива подія, а журналіст, як ми знаємо, повинен бути у потрібньому місці у потрібний час, що видається не таким складним, але це не так.
Також повинен спостерігатися суспільний інтерес до певної події, а фото має бути зроблено в певний момент, аби стати культовим. Приміром, фото маленького хлопчика Айлана Курді, що потонув біля узбережжя Туреччини, було зроблено, коли світ вже добре розумів наслідки міграційної кризи. Тоді це фото пробудило суспільство. Фото Кім Фук після напалму під час В‘єтнамської війни було зроблене тоді, коли проти цієї війни вже збиралися протести. Воно теж активізувало суспільство.

Tatbir Iraq, 2003 James N

A photo posted by James Nachtwey (@jamesnachtweyofficial) on

Луіс Карбайо, Euronews
Говорячи про такі жорсткі фото та ЗМІ. Ви з власного досвіду знаєте, що редактори та видавці часто відмовляються публікувати такі роботи. Приміром, фото з Айланом Курді, яке безумовно є культовим, але звучали аргументи, що, такі публікації ніби руйнують гідність жертв. Чи Ви згодні?

Джеймс Нахтвей
Якщо люди страждають, це не значить, що вони не мають гідності. Якщо люди бояться, це не значить, що вони боягузи. Якщо вони переживають складні моменти, це не означає, що вони втрачають віру. Фото не руйнує гідність, не думаю. Я не думаю, що фото Курді вплинуло на його гідність, навпаки, воно викликало хвилю симпатії та співчуття до хлопчика, до його сім‘ї та до всіх мігрантів. Якби це фото було таким, що осоромлює його, що не зображує його страждання та жертовність, тоді це фото не мало б такого ефекту.

Луіс Карбайо, Euronews
Джеймсе, дякую Вам за чудову розмову.

Джеймс Нахтвей
Залюбки.