гарячі новини
This content is not available in your region

Патрісія Еспіноса: "Паризька угода має юридичну силу і є обов'язковою для держав!"

euronews_icons_loading
Патрісія Еспіноса: "Паризька угода має юридичну силу і є обов'язковою для держав!"
Text size Aa Aa

Від липня минулого року мексиканка Патрісія Еспіноса стала новим виконавчим секретарем Рамкової конвенції ООН про зміни клімату. Міністр закордонних справ, посол, понад 30 років досвіду роботи в міжнародних відносинах… Тепер вона взялася за вирішення найбільшої проблеми: реалізацію амбітної Паризької угоди з боротьби із глобальним потеплінням.

Марта Хіль, euronews:

“Пані Еспіноса, вітаємо на Euronews”.

Патрісія Еспіноса:

“Дякую за цю можливість”.

Марта Хіль, euronews:

“Боротьба з кліматичними змінами – це біг проти годинникової стрілки?”

Патрісія Еспіноса:

“Я би сказала, що це боротьба, яка вимагає негайних дій. Це не означає, що завдяки процесу ми швидко побачимо безпосередні результати. Якщо ставити конкретну мету, аби у другій половині цього століття мати змогу встановити рівновагу між викидами шкідливих парникових газів та їхнім поглинанням, стає зрозуміло, що це – довгострокове завдання. Однак, ці зміни не стануться, якщо ми не вживемо термінових заходів”.

Марта Хіль, euronews:

“Так, знадобилося майже 20 років, аби досягти глобальної угоди для боротьби з кліматичними змінами, і менше року, аби вона набула чинності – лише за кілька днів до початку наступного саміту з питань клімату у Марракеші, що відбудеться на другому тижні листопада. Йдеться про глобальну угоду, яка відрізняється від Кіотського протоколу, адже він давав країнам свободу ухвалення політичних рішень для боротьби зі змінами клімату. Чи не була ця свобода палицею з двома кінцями? Так, вона призвела до консенсусу, але як тепер гарантувати, що країни зможуть досягти поставлених цілей, стримувати глобальне потепління на рівні 2-х градусів, як було вирішено в Парижі?”

Патрісія Еспіноса:

“Паризька угода створена на спільній базі, в якій усі країни світу беруть на себе відповідальність за боротьбу проти кліматичних змін. Водночас Паризька угода також передбачає, що країни мають переглянути свої цілі у бік підвищення, і в жодному разі не знижувати планку”.

Марта Хіль, euronews:

“Але якщо вони не зменшать викиди і не досягнуть цілі, нікого не буде покарано. Як із цим бути?”

Патрісія Еспіноса:

“Більша частина правил, що визначають міжнародне співіснування, є законами, які ґрунтуються на добрій волі та спільній зацікавленості урядів у побудові міжнародного простору. Думаю, що сила Паризької угоди полягає також у масовій мобілізації, яка залучає і суспільство загалом, і приватні компанії, і науковців… Тобто створює рух, який виходить за рамки урядів”.

Марта Хіль, euronews:

“Але все ґрунтується на волі партнерів…”

Патрісія Еспіноса:

“Так, це правда, але я хочу ще раз підкреслити цей аспект. Статут Організації Об‘єднаних Націй, Хартія прав людини, основні права людини … усі ці інструменти, які міжнародна спільнота створила для гармонійного співіснування, базовані на добрій волі і на тому факті, що кожен переконаний у необхідності цих правил”.

Марта Хіль, euronews:

“Поговоримо про окремі випадки… Про головних забрудників. У Сполучених Штатах закон Обами про чисту енергію якось завис у юридичному просторі до часу виборів 8-го листопада. В Сенаті керують республіканці, Конгрес ще залишається визначити, президента також… Як бути, якщо США не зможуть досягти поставлених цілей, або навіть вирішать вийти з Паризької угоди?”

Патрісія Еспіноса:

“7 із 10-ти американців ставляться схвально до того, щоби їхня країна вдалася до кроків проти кліматичних змін. Численні американські підприємства вже намагаються змінити способи функціонування і орієнтуватися на зелену діяльність, яка гарантуватиме стабільність та сталий розвиток”.

Марта Хіль, euronews:

“Так, але все залежить від уряду”.

Патрісія Еспіноса:

“Не тільки, адже і уряд повинен звітувати перед народом про свої дії”.

Марта Хіль, euronews:

“Чи розглядалася можливість виходу якогось учасника з угоди?”

Патрісія Еспіноса:

“Звичайно ж, така можливість є суверенним правом кожної держави, кожна країна може зробити це. І саме так сталося з Кіотським протоколом, якщо Ви пам‘ятаєте. Але зараз я радше констатую рух у протилежний бік: на додачу до Паризької угоди цього року ми підписали дві ґрунтовні домовленості, які безпосередньо впливають на це питання. Перший документ – договір з Міжнародною організацією цивільної авіації для зменшення викидів в авіаційній галузі, а другий – в рамках Монреальського протоколу для знищення різновидів гідрофтор-вуглецю, газу, який спричиняє глобальне потепління”.

Марта Хіль, euronews:

“А як щодо Китаю? Адже ця країна, де найвищий у світі рівень викидів окису вуглецю, каже у своїх пропозиціях, що до 2030 року цей рівень зростатиме й далі, і лише потім почне знижуватись. Інші країни вже намітили цілі на 2020 рік. Як можуть співіснувати ці дві різні швидкості у Паризькій угоді?”

Патрісія Еспіноса:

“Ця угода визнає, що реалії у різних країнах різні. Китаю, наприклад, з його населенням та економічною конфігурацією слід визначити, що він реально може зробити. Сьогодні у лавах китайського уряду та в суспільстві почали по справжньому усвідомлювати важливість цих заходів. Там роблять чимало зусиль, щоби перейти від надзвичайно забрудненої економіки до економіки з низьким рівнем вуглецю. Для країни такого розміру з її особливостями це дуже амбітні цілі”.

Марта Хіль, euronews:

“Паризька угода викликає деякий скептицизм, зокрема до неї ставляться негативно через те, що немає визначеної дати для відмови від викопного палива, для переходу до поновлюваних джерел енергії, а також через відсутність плану для фінансування 100 мільярдів доларів, які потрібно зібрати до 2020 року, щоб допомогти країнам, які розвиваються.

Наступний саміт у Марракеші щось конкретизує? Чи зможе він дати відповіді на всі ці нагальні питання?”

Патрісія Еспіноса:

“Конференція у Марракеші проводиться для запровадження планів у життя. До питань фінансування ми зараз матимемо дуже специфічний підхід, дуже конкретне бачення проблем країн, що розвиваються. Зараз завершились підготовчі збори до конференції у Марракеші, і ми бачимо, що й насправді наблизилися до наших цілей. Якщо спиратися на найбільш консервативні прогнози, то передбачається, що на сьогоднішній день ми таки зможемо зібрати 94 мільярди доларів до 2020 року.

Крім того, Паризька угода надає фундаментальну роль поновлюваним і новим джерелам енергії. Текст рішуче підкреслює необхідність скасування субсидій для викопних видів палива і переходу до низьковуглецевої економіки.
Це означає, що, з огляду на важливість енергетичного сектора в економіці, ми повинні відмовитися від викопного палива, як джерела енергії, і перейти на поновлювані джерела”.

Марта Хіль, euronews:

“Тобто це – декларація гарних намірів, базована на добрій волі учасників…”

Патрісія Еспіноса:

“Але це все одно угода! Я наполягаю на тому, що Паризька угода має юридичну силу і є обов‘язковою для держав. Звичайно ж, немає жодного суду, який би наглядав за виконанням цієї угоди. Ми всі несемо відповідальність. Усі держави пильнуватимуть одна за одною, щоб визначити досягнутий прогрес. Але, ще раз підкреслюю, ця угода передбачає юридичні зобов‘язання”.